Метки

, ,

10
Рідна Ненько, Україно,
Мила Матінко моя!
Ти поки що самостійна,
Хоч все більше на словах.
Та ще маємо свободу,
Що омріяна в піснях.
Віру маємо свою, народну,
Святу, не зраджену в віках.
В своїй хаті свій господар
Ще поки що, не чужий, —
Так чому ж ярмо на шию
Приміряємо мерщій?
На словах тебе кохаєм,
В думках, мріях, у піснях,
Як до справ — Духа Істини не маєм —
Зраджуємо собі, своїм дітям.
Дав Господь нам щедру землю,
Лани жовті, небо лагідне, ясне,
Щиру та привітну душу дав народну, —
Цінувати, берегти повинні це.
Щоб було де нашим дітям жити,
В свої храми своїх дітей водить,
Щоб ніхто не вчив нас жити, —
Цінності свої повинні берегти.
Євросоюз – то ж нам ярмо на шию, —
В холопи знову нам іти?
Колонією бути на краю Європи?
З братами руськими війною йти?
Одна в нас Матір – Русь Київська слов’ян сповила,
І серце в Києві, із тих часів, у нас одне,
Одна історія, одна душа народна,
Одна в нас Віра, Бог один!
Як можна все це розділити?
Душа народна стоне й жде –
Куди ж ми схилимось, коли ж прийдем до тями,
Своє, кохане, рідне – чи убережем?

12.09.2013

Людмила Очай

  Три сестры

Украина майдан Путь нечестивых

Славянск 1

Славянск