Метки

,

___________________________ районний відділ
ГУ ДМС у ________________________________
_________________________________________
(адреса)
Від ______________________________________
_________________________________________
(адреса)

ЗАЯВА
щодо оформлення паспорта громадянина України раніше встановленного
зразка (1992 року) у формі книжечки; щодо заборони збору і обробки
персональних даних; щодо заборони передачі персональних даних до
ЄДДР, заборони присвоєння УНЗР, будь-якого ідентифікатора

Я, _____________________________________________ , ______ року народження, прошу оформити і видати мені паспорт громадянина України раніше встановленного зразка (1992 року) у формі книжечки.
Категорично забороняю оформлювати на моє ім’я паспорт у вигляді пластикової картки із застосуванням засобів реєстру.
Категорично забороняю передавати і розміщувати мої персональні дані у Єдиному державному демографічному реєстрі (ЄДДР) та присвоювати мені унікальний номер запису у реєстрі (УНЗР), будь-які інші ідентифікатори моєї особи (цифрові, штрихкодові, QR-кодові, біометричні тощо), які я не приймаю.
Для електронної системи ідентифікатор є цифровим ім’ям людини, про що однозначно свідчать численні наукові експертизи, проведені з 1997 по 2010 рік у різних країнах світу, зокрема в Україні.

Міжнародним Нюрнберзьким трибуналом у 1946 році було визнано присвоєння людині персонального номеру злочином проти людства, що не має терміну давності. Погоджуюся з висновками Нюрнберзького процесу і вважаю присвоєння людям номерів та розбудову системи на основі персональних номерів злочином проти держави, проти людей. Постанова Верховної Ради України № 3248-VI від 19 квітня 2011 року нагадує про чинність вироку Міжнародного Нюрнберзького трибуналу і закликає пам’ятати про те, якою ціною здобута незалежність нашої Батьківщини, наша свобода – ціною мільйонів життів співвітчизників.
Правом на будь-який облік за своїм власним ім’ям, а не за персональним номером, ми, громадяни України, на законних підставах володіємо споконвіку і довічно. Згідно з Цивільним кодексом України людина «набуває прав та обов’язків і здійснює їх під своїм ім’ям. Ім’я складається із прізвища, власного імені та по батькові» (ст.28), а не з числа та штрихів. Ім’я людини, як і її здоров’я і життя, честь і гідність, є «особистим немайновим благом» (ст.201).
Право на «ім’я» (ст.294), на використання імені «у всіх сферах своєї діяльності» (ст.296), як і право на «свободу» (ст.288), «повагу до гідності та честі» (ст.297), «особисту недоторканність» (ст.289) – є немайновими правами, які належать кожній людині від народження, і від яких людина «не може відмовитися, а також не може бути позбавлена цих прав», і якими людина «володіє довічно» (ст.269).
Про те, що це право не може бути скасовано, свідчить і ст.22 Конституції України: «Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод».
Згідно з висновками вищенаведених експертиз, штрихкодовий варіант запису цифрового ідентифікатора (який використовується при автоматизованій обробці персональних даних) містить у собі символіку, яка ображає релігійні почуття християнина. Про духовне значення і наслідки прийняття людиною такого числового (штрихкодового) ідентифікатора говорить Откровення Іоанна Богослова (Откр.13, 16-18; 14, 9-11). Примушування людини до прийняття ідентифікатора (штрихкоду) з такою символікою є насильством над «переконаннями і світоглядом», що заборонено ст. 3 Закону України «Про свободу совісті і релігійні організації»: «Ніхто не може встановлювати обов’язкових переконань і світогляду. Не допускається будь-яке примушування при визначенні громадянином свого ставлення до релігії, до сповідання або відмови від сповідання релігії». Обмеження прав громадян, які не приймають символіку, не сумісну з віросповіданням, заборонено ст. 4 вказаного Закону: «Будь-яке пряме чи непряме обмеження прав громадян залежно від їх ставлення до релігії, чи ображання почуттів громадян, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом».
Конституція України проголошує: «Людина, ії життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю» (ст. 3); «Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними» (ст. 21). Закон України «Про захист персональних даних» підтверджує, що «особисті немайнові права на персональні дані, які має кожна людина, є невід’ємними і непорушними» (ч. 1 ст. 8). Ст.32 Конституції, також як і ч. 6 ст. 6 Закону «Про захист персональних даних», не допускає «збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без ії згоди». Термін «згода», відповідно до зазначеного закону, означає «добровільне волевиявлення» людини (ст.2).
Таким чином, маю невід’ємне і непорушне законне право вибору у вирішенні питання щодо збору і обробки своїх персональних даних. Оскільки обробка персональних даних здійснюється з використанням ідентифікатора людини (автоматизована – з використанням штрихкоду людини), згода на обробку є згодою на особистий ідентифікатор (штрихкод). Тому я не даю згоду на збір і обробку моїх персональних даних і забороняю їх збір і обробку. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України: «Збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без ії згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене» (м. Київ, 20.01.2012, №2-рп/2012, справа №1-9/2012).
Прийняття богоборчого антиконституційного антинародного закону «Про ЄДДР» вважаю державною зрадою. Не визнаю його і вимагаю його засудження і негайного скасування.
Прошу вести паспортний облік щодо мене за раніше встановленими формами (які діяли до вступу в силу Закону №320/ВР від 22.12.1994р. «Про Державний реєстр фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів») виключно за моїм ім’ям: прізвищем, ім’ям, по батькові (при потребі використовувати інформацію щодо мене з обмеженого переліку: місце фактичного проживання, рік народження, місце роботи/навчання/служби), без внесення інформації про мене до Державного реєстру, будь-яких баз даних і реєстрів, без їх обробки та передачі.
Прошу не порушувати мої законні права.
Відповідно до Закону України «Про звернення громадян» прошу надіслати мені письмову відповідь на вказану вище адресу.

Дата ________________________ Підпис ______________________________