Метки

, , ,

Категорія справи №803/941/17: Адміністративні справи; Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, зокрема зі спорів щодо:; правового статусу фізичної особи, у тому числі:; реєстрації актів цивільного стану, крім актів громадянства.
Надіслано судом: 27.10.2017. Зареєстровано: 30.10.2017. Оприлюднено: 01.11.2017.
Дата набрання законної сили: 26.10.2017

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2017 року

Львів                                                                                       №876/10016/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Матковської З.М.,
суддів: Затолочного В.С., Шавеля Р.М.,
при секретарі судового засідання: Дутка І.С.
з участю: позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача та третьої особи ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Турійського районного сектору управління Державної міграційної служби України у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2017 року у справі №803/941/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_4 до Турійського районного сектору управління Державної міграційної служби України у Волинській області третя особа ОСОБА_5 Державної міграційної служби України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1, позивач) в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_4 (даліОСОБА_4М.) звернувся до суду з адміністративним позовом до Турійського районного сектору Державної міграційної служби України у Волинській області (далі — Турійський РС УДМС України у Волинській області, відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_5 Державної міграційної служби України у Волинській області (далі — третя особа, УДМСУ у Волинській області), в якому просить визнати протиправною бездіяльність Турійського РС УДМС України у Волинській області щодо не оформлення паспорта громадянина України неповнолітній ОСОБА_4 у формі паспортної книжечки та зобов’язати відповідача оформити та видати бланк паспорта ОСОБА_4 у формі паспортної книжечки.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2017 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнати протиправною бездіяльність Турійського районного сектору Державної міграційної служби у Волинській області щодо не оформлення паспорту громадянина України неповнолітній ОСОБА_4 у формі паспортної книжечки. Зобов’язано Турійський районний сектор Державної міграційної служби у Волинській області оформити та видати бланк паспорту ОСОБА_4 у формі паспортної книжечки.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийняв тою з порушенням норм матеріального права та невірним встановленням обставин у справі, з порушенням основних принципів адміністративного судочинства. Доводи апелянта зводяться до того, що ч.4 статті 21 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» передбачено, що паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Крім того, прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України», з 1 листопада 2016 року припиняється. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
В судовому засідання апеляційного розгляду справи представник відповідача та третьої особи апеляційну скаргу підтримав з підстав зазначених у скарзі, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивач та його представник проти апеляційної скарги заперечили, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. Позивач є батьком неповнолітньої, ОСОБА_4, 30.05.2001р.н., що підтверджується свідоцтвом про народження.
14.07.2017 року ОСОБА_4 та її батько ОСОБА_1 звернулися із письмовою заявою до відповідача, в якій просили видати ОСОБА_4 паспорт громадянина України виключно у формі паспортної книжечки у зв’язку з відмовою від оформлення паспорта з електронним безконтактним носієм та з електронним чіпом.
Турійський РС УДМС України у Волинській області листом від 14.07.2017 №0726/568 надав відповідь про те, що згідно з чинним законодавством України паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій, а прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, з 1 листопада 2016 року припиняється. Видача паспорта громадянина України (зразка 1994 року) у вигляді книжечки не являється можливою .
Відповідь тотожного змісту була надана позивачу УДМСУ у Волинській області листом від 07.07.2017 №0701/М-94.
Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що права та законні інтереси ОСОБА_4 порушені відповідачем, оскільки наявними у матеріалах справи допустимими доказами підтверджена бездіяльність останнього у не оформленні паспорту громадянина України у формі книжечки відповідно до положень чинного законодавства.

Апеляційний суд вважає вірними висновки суду першої інстанції, такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.
Статтею 5 Закону України «Про громадянство України» від 18.01.2001 №2235-III (далі ОСОБА_6 №2235-III) визначено, що документом, що підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.
Відповідно до статті 5 Закону №2235-III постановою Верховної ОСОБА_7 України від 26.06.1992 №2503-XII затверджено Положення про паспорт громадянина України та Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Так, згідно з пунктами 1, 3, 5, 8, 9-11 Положення про паспорт громадянина України паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт дійсний для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.
Паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88х125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.
Паспорт, виготовлений у вигляді паспортної картки (інформаційного листка), має розмір 80 х 60 мм. У інформаційний листок вклеюється фотокартка і вносяться відомості про його власника: прізвище, ім’я та по батькові, дата народження і особистий номер, а також дата видачі і код органу, що його видав. Інформаційний листок заклеюється плівкою з обох боків. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної картки, визначається Кабінетом Міністрів України.
Бланки паспортів виготовляються на замовлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, з високоякісного паперу з використанням спеціального захисту.

Отже, чинним Положенням про паспорт громадянина України передбачено дві форми паспорта громадянина України: книжечка і картка.

Водночас, Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 №5492-VI (надалі ОСОБА_6 №5492-VI) визначені правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов’язки осіб, на ім’я яких видані такі документи.
Згідно зі статтею 13 Закону №5492-VI документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі — документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються, зокрема, на паспорт громадянина України.

Відповідно до частин другої, четвертої та шостої статті 14 Закону №5492-VI, документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклету. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Відцифрований образ обличчя особи в документах у формі книжечки розміщується на сторінці даних і виконується за технологією лазерного гравіювання та дублюється в центрі сторінки даних за технологією лазерної перфорації.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що вказаним Законом передбачено можливість видачі документа як у формі книжечки, так і у вигляді картки, і заявник, звернувшись до уповноваженого суб’єкта з відповідними документами, передбаченими вказаним Законом, має право на отримання документа у формі книжечки, зокрема, паспорта громадянина України.

Як свідчать матеріали справи, 29.06.2017 року позивач в інтересах доньки звернулися із заявою до ОСОБА_5 Державної міграційної служби у Волинській області, про те, що остання не має намір оформляти паспорт у формі пластикової картки типу ID-картки, а її батько не дає згоду на оформлення картки, що мітить безконтактний електронний носій.
Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_4 звернувся із повторною заявою вже до Турійського РС УДМС України у Волинській області, у якій просили видати бланк паспорта громадянина України виключно у вигляді паспортної книжечки, форма якої не заборонена діючим законодавством України, а не у формі пластикової картки типу ID-1, форма якої не є паспортом та не є його єдиним зразком. У разі відмови оформити бланк паспорта у вигляді паспортної книжечки просили надати конкретну відмову та повідомити про це письмово на адресу заявника — законного представника із посиланням на законодавчі акти та із зазначенням порядку оскарження такої відмови.

Відповідно до частини сьомої статті 16 Закону №5492-VI уповноважений суб’єкт, якщо інше не передбачено цим Законом, має право відмовити заявникові у видачі документа виключно у разі, якщо: 1) за видачею документа звернувся заявник, який не досяг шістнадцятирічного віку, або представник особи, який не має документально підтверджених повноважень на отримання документа; 2) заявник вже отримав документ такого типу, який є дійсним на день звернення (крім випадків, зазначених у частині сьомій цієї статті); 3) заявник не подав усіх визначених законодавством документів, необхідних для оформлення і видачі документа; 4) дані, отримані з бази даних розпорядника Реєстру, не підтверджують інформацію, надану заявником. У рішенні про відмову у видачі документа, яке доводиться до відома заявника у порядку і строки, встановлені законодавством, мають зазначатися підстави для відмови. Особа має право звернутися до уповноваженого суб’єкта з повторною заявою у разі зміни або усунення обставин, через які їй було відмовлено у видачі документа. Рішення про відмову у видачі документа може бути оскаржено особою в адміністративному порядку або до суду.

Отже, зі змісту вищенаведеної норми вбачається, що законодавець передбачив вичерпний перелік підстав для відмови заявникові у видачі документа. Водночас вказаним Законом не передбачено визначення поняття «документ».
Разом з цим відповідно до статті 21 Закону №5492-VI паспортом громадянина України є документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Судом першої інстанції вірно вказано, що відповідач у своєму листі на звернення позивача зобов’язаний був вказати одну з вищеперерахованих підстав для відмови у оформленні паспорта ОСОБА_4 у формі книжечки, оскільки паспорт громадянина України в розумінні статті 21 вказаного Закону є документом.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що Турійський РС УДМС України у Волинській області своїм листом лише повідомив заявнику про те, що паспорт громадянина України по досягненню відповідного віку видається виключно у формі картки, починаючи з 01.01.2016 року.
Таким чином, відповідач у спірних правовідносинах не прийняв жодного рішення про відмову чи видачу ОСОБА_4 паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки та не навів будь-яких правових підстав для відмови у проведенні оформлення паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки, тому з урахуванням того, що відповідачем не наведено жодних зауважень щодо поданої заяви та доданих до неї документів, відповідно до статті 16 Закону №5492-VI, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач проявив бездіяльність щодо не оформлення паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки ОСОБА_4

Також вірними є висновки суду першої інстанції щодо критичної оцінки посилання відповідача на те, що видача паспорта у формі книжечки вже не є можливою.
Чинним Положенням про паспорт громадянина України передбачено два рівнозначних альтернативних варіанта оформлення документа, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України, а саме: паспорт у вигляді паспортної книжечки або паспортна картка.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» також передбачено можливість оформлення паспорта громадянина України з використанням бланка паспорта громадянина України у формі книжечки.
Крім того, надана відповідачем накладна (вимога) №17-3 від 13.04.2017 вказує на факт передачі в УДМСУ у Волинській області бланків паспортів, однак жодним чином не вказує на факт їх знищення та, як наслідок, неможливість оформлення та видачі дочці позивача паспорта громадянина України.

Згідно зі статтею 21 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Стаття 22 Конституції України передбачає, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Як зазначено у статті 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

При цьому, як передбачено у статті 35 Конституції України, кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров’я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей. Ніхто не може бути увільнений від своїх обов’язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань.

Статтею 9 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 передбачено, що кожен має право на свободу думки, совісті та релігії; це право включає свободу змінювати свою релігію або переконання, а також свободу сповідувати свою релігію або переконання під час богослужіння, навчання, виконання та дотримання релігійної практики і ритуальних обрядів як одноособово, так і спільно з іншими, як прилюдно, так і приватно. Свобода сповідувати свою релігію або переконання підлягає лише таким обмеженням, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах громадської безпеки, для охорони публічного порядку, здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Відповідно до частини другої статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

З урахуванням наведеного вище , суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідач прямо порушує права ОСОБА_4 передбачені статтею 9 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, оскільки не оформлення їй паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки саме через її релігійні переконання, які не призводять до негативних наслідків тих чи інших людей та не спрямовані проти цих людей чи держави, обмежує її права, що встановлені законом, і не є необхідними в демократичному суспільстві.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Турійського районного сектору управління Державної міграційної служби України у Волинській області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2017 року у справі №803/941/17 без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя ОСОБА_6 судді ОСОБА_8 ОСОБА_7
Повний текст ухвали складено 27.10.2017р.

Реклама