Метки

Согласно статье 3 Конституции Украины «Человек, его жизнь и здоровье, честь и достоинство, неприкосновенность и безопасность признаются в Украине наивысшей социальной ценностью.
Права и свободы человека и их гарантии определяют содержание и направленность деятельности государства. Государство отвечает перед человеком за свою деятельность. Утверждение и обезпечение прав и свобод человека является главной обязанностью государства».
Статья 8 Конституции Украины гласит: «В Украине признается и действует принцип верховенства права.
Конституция Украины имеет наивысшую юридическую силу. Законы и другие нормативно правовые акты принимаются на основе Конституции Украины и должны отвечать ей.
Нормы Конституции Украины являются нормами прямого действия».

Поэтому, когда нас заставляют получать номера, собирают в приказном порядке согласие на обработку персональных данных, заставляют детей получать только паспорта-карточки со сдачей биометрических данных, а сейчас и за работающих взрослых и пенсионеров опять взялись, требуя у них, повсеместно, если не номер, так штамп поменять, чтобы был «…по серии и номеру паспорта», — мы должны сами хорошо понимать, и другим уметь это донести, и в устной форме и письменно, через подачу заявлений, что этими требованиями нарушаются наши основополагающие, фундаментальные права, которые мы имеем по Конституции, а именно право на труд (статья 43 Конституции), право на социальную защиту и социальное обезпечение (статья 46), право на медицинскую помощь (статья 49), право на образование (статья 53) и т.д.
Правовая коллизия, когда чиновники вынуждены работать по закону 5492 о едином Реестре, и подзаконным актам к нему, нарушающими Конституцию и базовое законодательство, а граждане, отстаивая свои законные, постоянно нарушаемые права, подавать на них в суд, завершилась рассмотрением типового дела по получению бумажного паспорта старого образца Большой Палатой Верховного Суда. Своим решением от 19 сентября 2018 годаВСУ отменил постановление КАС ВС от 26 марта 2018 года по типовому делу 806/3265/17 по иску жительницы Житомирской области Натальи Дегтярь к Коростенскому районному отделу Управления Государственной миграционной службы Украины в Житомирской области и признал противоправным отказ в выдаче паспорта гражданина Украины в виде книжечки. Решение ВСУ окончательное, и обжалованию не подлежит. Но самое главное то, что в этом Решении речь идёт не только о паспортах, но и о праве на альтернативную форму учёта, без номеров, и без согласия на обработку персональных данных, и им нужно обязательно всем пользоваться.
«Большая Палата Верховного Суда считает целесообразным отметить, что реализация государственных функций должна осуществляться без принуждения человека к даче согласия на обработку персональных данных, их обработка должна осуществляться, как и раньше, в пределах и на основании тех законов и нормативно-правовых актов Украины, на основании которых возникают правоотношения между гражданином и государством…
Упомянутые технологии не должны быть безальтернативными и принудительными. Лица, которые отказались от обработки их персональных данных, должны иметь альтернативу — использование традиционных методов идентификации личности».

Раздел II. Взрослые
Содержание

1.ЗАЯВА про відмову від пенсійного посвідчення нового зразку;
2.ЗАЯВА про нарахування пенсії без номеру (ІПН);
3.ЗАЯВА про виплату пенсії без використання банківської картки;
4.ЗАЯВА про виплату заробітної плати без використання банківської картки;
5.ЗАЯВА про вiдмову вiд реєстрації в електроному реєстрі пацієнтів;
6.ЗАЯВА про ненадання згоди на обробку персональних даних при отриманні медичної допомоги;
7.ЗАЯВА відклик наданної раніше згоди на обробку персональних даних;
8.ЗАЯВА відмова давати згоду на обробку персональних даних за місцем вимоги;
9.ЗАЯВА відмова від електронного внутрішнього паспорту у вигляді id-карти і присвоєного при цьму УНЗР (1);
10.ЗАЯВА відмова від електронного внутрішнього паспорту у вигляді id-карти та УНЗР (2);
11.ЗАЯВА про вiдмову вiд документа, що мiстить безконтактний електроний носiй (внутрішній паспорт-картка, закордоний, посвідчення водія);
12.ЗАЯВА відмова від закордонного паспорту та УНЗР;
13.ЗАЯВА про відмову від любого цифрового ідентифікатора;
14.ЗАЯВА щодо вклеювання фотокартки до старого паспорту.

Начисление и выплата пенсий
По начислению пенсий в нашей стране, наряду с Законом Украины «О пенсионном обезпечении», действует постановление Пенсионного фонда (ПФУ) №26-1 от 03.11.2017 года «О порядке оформления, изготовления и выдачи документов, которые подтверждают назначение лицу пенсии». Этим постановлением, принятым с нарушением, как Конституции Украины, так и Закона Украины «О пенсионном обезпечении»  №1788-XII от 05.11.1991 года, пенсионеров перевели из разряда граждан Украины в разряд безправных лиц. Ведь право на социальную защиту и обезпечение в старости (пенсию) согл.ч.1 ст.46 Конституции гарантировано гражданам, а не лицам. И в Законе о пенсионом обезпечении — право не пенсию, в соответствии с Конституцией Украины, гарантируется также всем нетрудоспособным гражданам Украины. 
Согласно этого Постановления, новые пенсионные удостоверения изготавливаются двух видов: в бумажной форме, или в виде платежной карточки, которая одновременно является пенсионным удостоверением, содержит кроме текстовой, электронную информацию о владельце удостоверения, ключи электронной цифровой подписи, т.е. имеет в своем составе чип.
«Пенсионные удостоверения изготавливаются на основании заявления».
Здесь мы видим, что с нашего согласия, нас «добровольно» заставляют брать то, что мы не хотим, и вариантов не оставляют. Как и в случае с паспортами — или электронное удостоверение, т.е. банковская карточка с чипом, или бумажное, но с идентификационным номером владельца удостоверения, к чему уже почти все привыкли, и считают, что ничего страшного в номерах нет,  и, — что новое для бумажных документов, — идентификационным штрих-кодом владельца удостоверения.

Из описания бланка бумажного пенсионного удостоверения:
«Посвідчення має два чистих поля розміром:
35,0 х 50,0 мм — для ідентифікації власника посвідчення;
15,0 х 30,0 мм — для розміщення ідентифікаційного штрих-коду власника посвідчення«

Об электронном же удостоверении, изготовляемого банком в виде, одновременно, и банковской карточки, и пенсионного удостоверения, — здесь уже кроме номера-идентификатора лица, записанного в виде штрих-кода, присутствует ещё и чип, т.е. приёмо-передаточное устройство, позволяющее уже иметь связь непосредственно с владельцем документа-карточки. Насчёт сдачи биометрии, пока нигде в документах Пенсионного фонда не говорится, но учитывая, что карточка будет изготавливаться и выдаваться банком, вполне может быть, что там, по их внутренним положениям, будут снимать и биометрические параметры (по примеру России).

Заявление 2.1. Об отказе от пенсионного удостоверения нового образца, содержащего антихристианскую символику. Не смотря на то, что этим заявлением Вы не добьетесь получения пенсионного удостоверения старого образца (постановление на его выдачу утратило силу), и вам работники Пенсионного фонда будут объяснять, что выдать такое удостоверение уже нет никакой возможности, поскольку законодательством не предусмотрены другие формы пенсионного удостоверения, — Вы можете заявить, что своими действиями Пенсионный фонд грубо нарушает Конституцию Украины, полностью игнорирует Ваше право на альтернативную форму учёта без цифрового идентификатора, по ФИО и ранее установленным формам учёта, как это было прописано в Законе Украины №1003, и который был отменен в нарушение 22 и 58 статей Конституции, и как о том говорится в Решении Большой Палаты Верховного суда по типовому делу 806/3265/17 от 19.09.2018г.
После этого Вы можете заявить, что отказываетесь от изготовления такого удостоверения на Ваше имя и настоять, чтобы вместо пенсионного удостоверения Вам выдали справку, подтверждающую, что Вы находитесь на учёте в управлении Пенсионного фонда, какого района, города, и чтобы в справку вклеили Вашу фотографию.
Есть ещё один документ, который не имеет никаких личных цифровых идентификаторов и штрих-кодов, — это удостоверение «Ветеран труда». Удостоверение можно получить в Управлении труда и социальной защиты населения Вашего районного совета, взяв с собой паспорт, пенсионную справку, одну фотографию 3 х 4. Согласно с Законом Украины «Об основах социальной защиты ветеранов труда и других граждан преклонного возраста в Украине» ветеранами труда являются: все граждане со стажем работы 40 лет – для мужчин и 35 лет – для женщин, которые вышли на пенсию…

Керівнику ПФ ____________________________________
міста ____________________________________________
__________________________________________ адреса
_____________________________ тел. ________________
_________________________________________ від кого
___________________________________________адреса
_____________________________ тел. ________________

ЗАЯВА

про відмову від пенсійного посвідчення нового зразку 

Я, ______________________________________________________________________, відповідно до Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» прошу оформити мені пенсію та видати пенсійне посвідчення без цифрового ідентифікатора, без «ідентифікаційного штрих-коду власника посвідчення». Штрих-код є штриховим варіантом запису цифрового ідентифікатора особи, від якого я офіційно відмовився(лась) у __________ році через свої релігійні переконання. Для оформлення пенсії надаю ксерокопію сторінки паспорту з відміткою про моє право здійснювати свої права без ідентифікаційного номера. Стаття 22 Конституції України забороняє не тільки скасовувати існуюче право, а навіть його звужувати. Прошу не порушувати мої конституційні права й вести пенсійний облік без цифрової (штрих-кодової тощо) ідентифікації моєї особи.

З повагою ___________ підпис _____________________ ПІБ
_______________
дата

Далее мы приводим ещё два заявления, которые будут Вам нужны при общении с работниками Пенсионного фонда насчёт начисления и выплаты Вам пенсии по возрасту, без наличия у Вас номера. Это заявление о начислении пенсии без номера, и получении пенсии через почтовое отделение наличными, без банковской карточки.

Заявление 2.2. О начислении пенсии без номера (ИНН). Этим заявлением мы объясняем работникам Пенсионного фонда, почему пенсионерам, согласно действующего законодательства, не нужно регистрироваться в качестве плательщиков налогов с присвоением им ИНН (индивидуального налогового номера), — т.к. они не являются плательщиками налогов, — и просим начислять пенсию, согласно Закона о пенсионном обезпечении и 46-й статьи Конституции Украины, в которых ничего не сказано о необходимости для этого номеров.

____________________________________________
____________________________________________
(найменування органу Пенсійного фонду України)

Адреса_____________________________________
____________________________тел._____________

____________________________________від кого
Прож. за адресою: _________________________

_____________________________________________
Індекс_____________тел. _____________________

ЗАЯВА
про нарахування пенсії без номеру (ІПН)

Я, _______________________________________________________ , ____________________ року народження, стосовно вимоги від мене номеру з метою начислення мені заробленої мною пенсії за віком, інформую Вас, що згідно з Конституцією України право на отримання заробленої мною пенсії є невідчужуваним і не може залежати від наявності чи відсутності у мене номеру.
В разі, якщо відомчі акти не відповідають Основному Закону держави, вони мають бути приведені у відповідність до нього. Цей принцип верховенства права є фундаментальним.
Також доводжу до вашого відома, що присвоєння ІПН, тобто реєстрація в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків (ДРФО), є обов’язковою для осіб, які підпадають під визначення платників податків відповідно до положень кодексу України (ПКУ).
Я не маю обов’язків щодо сплати податків, не отримую доходів, що підлягають оподаткуванню, не підпадаю під визначення платника податків згідно з пп. 1,2,3 ст. 163.1; пп. 3,5,6 п.1 ст.180; п.2 ст.180; пп. 1 п. 3. ст. 212; п. 1 ст. 321; пп. 1 п.1 ст. 265; пп. 1 п. 2 ст. 268; пп.1, 2 п.1 ст. 269; п.1 ст.318 ПКУ; п.1 ст.329 ПКУ, тому підстав для включення відомостей про мене до ДРФО немає, як це відзначається в ОФІЦІЙНОМУ РОЗ’ЯСНЕННІ ІНФОРМАЦІЙНО-ДОВІДКОВОГО ДЕПАРТАМЕНТУ ДЕРЖАВНОЇ ФІСКАЛЬНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ (http://zir.sfs.gov.ua/main/bz/view/?src=ques), питання № 119.9:
«Якщо фізична особа не має обов’язків щодо сплати податків, не отримує доходів, що підлягають оподаткуванню, та не підпадає під визначення платника податків, то підстав для включення відомостей про неї до Державного реєстру немає.
Податковим кодексом України не передбачена обов’язкова реєстрація громадян у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків ні з моменту їх народження, ні з настанням певного віку».
Згідно з ст.19 Конституції України, «ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством».
Згідно з ст. 28 Цивільного кодексу України (далі ЦКУ), особа «набуває прав та обов’язків і здійснює їх під своїм ім’ям. Ім’я складається із прізвища, власного імені та по батькові». Згідно ст. 269, 294, 296, 297 ЦКУ, невідчужуване немайнове право на ім’я, яким людина «володіє довічно», якого вона «не може бути позбавленою», належить їй від народження і надається для використання імені «у всіх сферах своєї діяльності».
Право громадянина України на альтернативну форму обліку, без ідентифікаторів, без згоди на обробку персональних даних, підтверджене найвищим судовим органом держави – Великою Палатою Верховного Суду – у Постанові від 19 вересня 2018 р. по справі №806/3265/17.
Невиконання Вами моїх законних вимог є порушенням Конституції України, міжнародного та національного законодавства.
Залишаю за собою право за захистом порушених прав звернутися до Уповноваженого ВРУ з прав людини для проведення перевірки та відповідного реагування в рамках Адміністративного кодексу України.

З повагою,

Підпис_________________  ПІБ____________________________

____.___________.20___ р.

Заявление 2.3. О получении пенсии через почтовое отделение наличными, без банковской карточки

В соответствии с действующим законодательством, письмами с разъяснениями Министерства Юстиции и Уполномоченного по правам человека при Верховной Раде, граждане Украины самостоятельно решают вопрос избрания формы получения надлежащих им выплат. Это касается и зарплат, и стипендий, и пенсий. Законодательством установлена добровольность избрания формы выплаты платежей и подчеркнута недопустимость навязывания со стороны банков дополнительных условий получения заработной платы и других выплат, в т.ч. и через банковскую карточку (п.5, ст.24 Закона Украины «об образовании»).
Поэтому любое принуждение работников предприятий, пенсионеров, студентов к получению зарплаты (пенсии, стипендии) через банк с использованием банковской карточки является противозаконным.

____________________________________________
____________________________________________
(найменування органу Пенсійного фонду України)

Адреса_____________________________________
____________________________тел._____________

__________________________________(від кого)
____________________________________________
Адреса_____________________________________
___________________________тел._____________

ЗАЯВА
про виплату пенсії без використання банківської картки

Я, ________________________________________________________________________ ,

________________ року народження, маю право, вiдповiдно до чинного законодавства України, на отримання пенсії готівкою, без використання банківської картки.
Дане право гарантується наступними нормами.
Вiдповiдно до Конституції України «Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії» (ст.8); «права i свободи людини є невiдчужуваними та непорушними» (ст.21); «конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод» (ст.22). «Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди» (ст.32). Відповідно до Цивільного кодексу України людина «набуває прав та обов’язків і здійснює їх під своїм ім’ям. Ім’я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові» (ст.28).
Право громадянина України на альтернативну форму обліку, без ідентифікаторів, без згоди на обробку персональних даних, підтверджене найвищим судовим органом держави – Великою Палатою Верховного Суду – у Постанові від 19 вересня 2018 р. по справі №806/3265/17.
Відповідно до Інструкції про виплату та доставку пенсій, соціальних допомог національним оператором поштового зв’язку, затвердженої спільним Наказом Міністерства транспорту та зв’язку України, Міністерства праці та соціальної політики України від 28.04.2009 №464/156 а також постановою правління Пенсійного фонду України від 28.04.2009 №14-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 липня 2009 р. за №592/16608, «виплата пенсій, соціальних допомог здійснюється з 4 по 25 число кожного місяця у виплатних об’єктах поштового зв’язку та з доставкою додому».
Відповідно до роз’яснення Міністерства юстиції України від 17.05.2012 «До питання про виплату заробітної плати та соціальних виплат через платіжні картки» «пенсія виплачується щомісячно організаціями, які здійснюють виплату і доставку пенсій, винятково в грошовій формі за вказаним в заяві місцем фактичного мешкання пенсіонера в межах України або перераховуються на визначений цією особою банківський рахунок в порядку, передбаченому законодавством. Тобто, відповідно до чинного законодавства громадянин самостійно вирішує питання обрання форми отримання належних йому виплат. Законодавством встановлена добровільність обрання громадянином форми виплати належних йому платежів та неприпустимість нав’язування зі сторони банків додаткових умов одержання готівкою заробітної плати та інших соціальних виплат».
Отже, примушення мене до отримання пенсії через банк з використанням банківської картки є протизаконним.
Прошу не порушувати моє конституційне законне право на отримання пенсії через поштовий зв’язок готівкою, без використання банківської картки та виплачувати мені пенсію без використання банківської картки,
через поштове відділення №_________________,
за адресою _____________________________________________________
Невиконання Вами моїх законних вимог є порушенням Конституції України, міжнародного та національного законодавства.
Залишаю за собою право за захистом порушених прав звернутися до Уповноваженого ВРУ з прав людини для проведення перевірки та відповідного реагування в рамках Адміністративного кодексу України.

З повагою,

Підпис______________________         ПІБ_________________________________

____._________________.20___ р.

Заявление 2.4. О выплате заработной платы без использования банковской карточки

Кому_______________________________________
____________________________________________
Адреса_____________________________________
____________________________тел._____________

____________________________________________
____________________________________________
Адреса_____________________________________
___________________________тел._____________

ЗАЯВА
про виплату заробітної плати без використання банківської картки

Вiдповiдно до чинного законодавства працівник має право на отримання заробітної плати за місцем роботи готівкою без використання банківської картки.
Дане право гарантується наступними нормами.
Вiдповiдно до статті 8 Конституції України «Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії». Вiдповiдно до п.4, п.7 статті 43 Конституції України «Кожен має право на заробітну плату. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом». Вiдповiдно до статті 22 Конституції України «конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. Не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод».
Вiдповiдно до Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці» «Заробітна плата виплачується працівникам регулярно. Виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи. За особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок» (ст.24). «Забороняється будь-яким способом обмежувати працівника вільно розпоряджатися своєю заробітною платою» (ст.25). «За порушення законодавства про оплату праці винні особи притягаються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності згідно з законодавством» (ст.36).
Із Ро’зяснення Міністерства юстиції України від 17.05.2012 «До питання про виплату заробітної плати та соціальних виплат через платіжні картки»: «Вiдповiдно до чинного законодавства громадянин самостійно вирішує питання обрання форми отримання належних йому виплат. Законодавством встановлена добровільність обрання громадянином форми виплати належних йому платежів та неприпустимість нав’язування зі сторони банків додаткових умов одержання готівкою заробітної плати та інших соціальних виплат».
Отже, враховуючи зазначене, я маю право на отримання заробітної плати без використання банківської картки.
Прошу виплачувати мені заробітну плату за місцем роботи готівкою без використання банківської картки.

З повагою,

Підпис________________ ПІБ____________________________

____._________________.20___ р.

Заявление 2.5. Об отказе в регистрации в электронном реестре пациентов
Этим заявлением, которое мы подаем на имя главного врача поликлиники (больницы), мы просим осуществлять учет и медицинское обслуживание за раньше установленными формами учета пациентов по фамилии, имени, и отчеству, на бумажных носителях, без применения цифровых (штрих-кодових) идентификаторов лица. Копии заявления напраляем заказными письмами Министру охраны здоровья и Начальнику главного управления охраны здоровья областной (городской) госадминистргации.
Согласно 49 статьи Конституции Украины «Каждый имеет право на охрану здоровья, медицинскую помощь и медицинское страхование». Как видим из текста, — эти права не привязаны ни к номеру, ни к даче согласия на обработку персональных данных, и поэтому, требуйте письменного подтверждения их требований: согласно какого пункта, какой статьи, и какого закона  они у Вас это все требуют. Это нужно для дальнейшего решения вопроса (через обращение к Уполномоченному по правам человека, в МОЗ, в суд).
Кроме того, согласно статьи 286 Гражданского кодекса Украины и статьи 39-1 Закона Украины «Основы законодательства Украины о здравоохранении», — пациент «имеет право на тайну о состоянии своего здоровья, факт обращения за медицинской помощью, диагноз, а также о сведениях, полученных при его медицинском обследовании».

Міністру охорони здоров’я України
вул.Грушевського,7, м.Київ, 01601

Начальнику головного управління охорони
здоров’я обл.(міськ.)держадміністрації

Адреса_____________________________________

Головному лікарю поліклініки № _________
Державної клінічної лікарні № ____________
____________________________________________
Адреса_____________________________________

Від_________________________________________
____________________________________________
Адреса_____________________________________
___________________________тел._____________

ЗАЯВА
про вiдмову вiд реєстрації в електроному реєстрі пацієнтів

Керуючись Конституцією України, за якої «Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди» (ст.32), не даю згоди на збір та обробку моїх персональних даних, а також відмовляюсь від внесення інформації про мене до електроного реєстру пацієнтів.
Відповiдно до Конституції України «Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають змiст і спрямованість діяльності держави» (ст.3); «В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй» (ст.8); «Права i свободи людини є невiдчужуваними та непорушними» (ст.21), «конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод» (ст.22).
Заперечення збору та обробки моїх персональних даних не може впливати на зміст і обсяг моїх прав і свобод.
Відповідно до Цивільного кодексу України людина «набуває прав та обов’язків і здійснює їх під своїм ім’ям. Ім’я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові» (ст.28); має права: «на надання їй медичної допомоги» (ст.284), «на особисту недоторканість» (ст.289), «на повагу до гідності та честі» (ст.297).
Стаття 286 Цивільного кодексу України та стаття 39-1 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» наголошують, що пацієнт «має право на таємницю про стан свого здоров’я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при її медичному обстеженні».
З урахуванням вищенаведенного прошу:
1. Не здійснювати збір та обробку моїх персональних даних.
2. Не присвоювати мені та не використовувати стосовно мене будь-які цифрові (штрих-кодові) ідентифікатори особи.
3. Не вносити дані щодо мене до електронного реєстру пацієнтів, інших електроних реєстрів та баз даних, і не передавати мої персональні дані до інших організацій та осіб.
Якщо, незважаючи на відсутність згоди на збір та обробку моїх персональних даних, мої персональні дані збираються і піддаються автоматизованій обробці, такі дії є незаконними, тому у відповідності до пунктів 5, 6 частини 2 ст.8 Закону України «Про захист персональних даних», та пунктів c, d ст.8 та ст.10 Конвенції про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних, переконливо прошу такі дані знищити.
4. Здійснювати облік і медичне обслуговування мене за раніше встановленими формами обліку пацієнтів за прізвищем, іменем, та по батькові, на паперових носіях (медична картка, журнали тощо), без застосування цифрових (штрих-кодових, інш.) ідентифікаторів особи.
Також довожу до Вашого відома, що моє право не надавати згоду на збір та обробку моїх персональних даних, та на форму обліку за прізвищем, ім’ям та по батькові, підтверджене найвищим судовим органом держави – Великою Палатою Верховного Суду – у Постанові від 19 вересня 2018 р. по типовій справі №806/3265/17.
Невиконання Вами вимог законодавства є порушенням Конституції України, Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та чинного законодавства України.
Залишаю за собою право за захистом порушених прав звернутися до Уповноваженого ВРУ з прав людини для проведення перевірки та відповідного реагування в рамках Адміністративного кодексу України.

З повагою,

Підпис_________________ ПІБ___________________________

____._________________.20___ р.

Заявление 2.6. О не предоставлении согласия на обработку персональных данных при получении медицинской помощи
Ваше право не давать согласие на обработку персональных данных закреплено в Конституции (32 статья), в специальном Законе Украины «Про захист персональних даних», Законе Украины «Про iнформацiю», Международной Конвенции 108 «О защите лиц в связи с автоматизированной обработкой персональных данных», ратифицированной Украиной 06.07.2010, подтверждено многочисленными письмами Уполномоченного при Верховной Раде по правам человека.
Вместо заявления о предоставлении согласия, которое Вам предлагают подписать, нужно просто зарегистрировать своё заявление. Таким образом чиновник будет иметь по Вашему делу полный перечень документов. В том случае, если чиновник не хочет регистрировать Ваше заявление, спросите у него, правильно ли оно оформлено — в шапке заявления должно быть кому и от кого (с полным адресом и телефоном), в конце должна быть подпись с ФИО, и дата. Если всё правильно по закону оформлено, чиновник не имеет права не принять такое заявление.
В случае отказа, требуйте письменного обоснования такого отказа, со ссылками на нормы законодательства (какой пункт, какой статьи, какого закона предписывает им это у Вас требовать). Все устные угрозы не имеют юридической силы, и Вам, для того, чтобы дальше защищать свои права (через Уполномоченного по правам человека, через суд и др.), нужно письменное обращение (Ваше заявление) и письменный отказ.

Головному лікарю _________________

_____________________________________

адреса _____________________________

__________________тел. ______________

_____________________________________
_____________________________________
адреса _____________________________
__________________тел. ______________

ЗАЯВА

про ненадання згоди на обробку персональних даних

Я, громадян__ України ________________________________________________________,
керуючись нормою прямої дії, Ст. 41 Конституції України: «Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю» та чинним законодавством України,
стосовно вимоги щодо надання мною згоди на обробку персональних даних з метою отримання медичних послуг, заявляю наступне:
Згода на обробку персональних даних не є істотною умовою надання медичної допомоги громадянину.
Користуючись правами суб’єкта персональних даних, визначеними Законом України «Про захист персональних даних» №2297-VI від 1.06.2010,
Ст.8 ЗУ «Про захист персональних даних»: «Особисті немайнові права на персональні дані, які має кожна фізична особа, є невід’ємними і непорушними»;
Ст. 2 ЗУ «Про захист персональних даних» термін «згода» означає «добровільне волевиявлення»;
Ч. 2 Ст. 11 ЗУ «Про захист персональних даних» визначає, що підставами для обробки персональних даних, крім згоди суб’єкта, є «дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень»;
П.15 «Роз’яснення до Типового порядку обробки персональних даних», надані Уповноваженим Верховної Ради з прав людини, містять «Окремі питання, на які слід звернути увагу володільців при здійсненні обробки персональних даних на підставі згоди особи» а саме: «15. Також не можна обумовлювати реалізацію законодавчо встановлених прав наданням особою згоди на обробку її персональних даних».
Лист Уповноваженого ВРУ з прав людини від 27.07.2017 № 2/8-А 29405517-1/04-131, дає однозначну інструкцію:
«Згода суб’єкта персональних даних є лише однією з підстав для обробки. За наявності підстав, передбачених пунктами 2-6 частин першої статті 11 Закону, обробка персональних даних здійснюється без згоди суб’єкта персональних даних. Так, пунктом 2 частини першої статті 11 Закону передбачено, що дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень, є самостійною підставою для обробки персональних даних та не потребує отримання окремої формальної згоди від суб’єкта персональних даних на здійснення такої обробки».
Підкреслюю законодавчо закріплену можливість обробки персональних даних відповідальними особами як за згодою особи, так і в рамках законодавства без такої згоди – на підставі загального дозволу наданого «володільцю» відповідно до Закону виключно для здійснення його повноважень — згідно із ч. 1 ст. 10 та ч. 2. ст. 11 ЗУ «Про захист персональних даних».
З метою виконання працівниками медичних установ своїх функціональних повноважень в рамках чинного законодавства України обов’язковість моєї згоди на обробку персональних даних законодавством не передбачена. Для цього достатньо наданих мною даних.
Мої персональні дані є моєю немайновою власністю, якою я володію, користуюсь і вільно розпоряджаюсь. Передача прав на свою власність іншим особам у формі підписаної згоди на обробку персональних даних є відчуженням власності, фактичною втратою права володіти, користуватись та розпоряджатись усіма моїми персональними даними як зараз, так і в майбутньому, на що я своєї згоди не даю.
Наголошую, що я не відмовляюсь від отримання медичної допомоги, проте надаючи усі необхідні дані, не надаю згоди на обробку персональних даних. Така згода не є істотною умовою надання та отримання медичної допомоги і не є обов’язком за законом.
Факт отримання мною медичної допомоги ні в якому разі не є згодою на обробку моїх персональних даних, яка згідно із ч.1 ст.10, п.2 ч.1 Ст.11 ЗУ «Про захист персональних даних» може здійснюватись без такої згоди – на підставі загального дозволу.

Невиконання Вами вимог законодавства є порушенням Конституції України, Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та чинного законодавства України.
Залишаю за собою право за захистом порушених прав звернутися до Уповноваженого ВРУ з прав людини для проведення перевірки та відповідного реагування в рамках Адміністративного кодексу України.

З повагою,

________________Підпис  _____________________________ПІБ

________________________Дата

Заявление 2.7. Отказ от данного раннее согласия на обработку персональных данных. Пользуясь законодательно закрепленным правом на отзыв раннее данного согласия на обработку персональных данных, предоставленным Законом Украины «О защите персональных данных», и учитывая фундаментальный принцип добровольности такого согласия (ст.32 Конституции Украины), можно отозвать из любой инстанции данное раннее Вами согласие, заполнив предлагаемое ниже заявление. Если таких организаций несколько, нужно написать в каждую отдельно, где такое согласие давалось, и отослать через почту заказными письмами, оставив себе копии заявлений.

Кому:______________________________
____________________________________
____________________________________

від_________________________________
____________________________________
____________________________________
тел.________________________________

ЗАЯВА

відклик наданної раніше згоди на обробку персональних даних

Я, _________________________________________________________________,
керуючись чинним законодавством України, щодо надання мною згоди на обробку персональних даних, заявляю наступне:
Згідно ст. 2 Закону України «Про захист персональних даних (далі – Закон), термін «згода» означає «добровільне волевиявлення».
Закон не обмежує право на обробку персональних даних лише згодою суб’єкта персональних даних. Відповідно до частини п’ятої статті 6 Закону обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб’єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.
Підстави для обробки персональних даних визначенні статтею 11 Закону. Згода суб’єкта персональних даних є лише однією із підстав для обробки. За наявності підстав, передбачених пунктами 2-6 частини першої статті 11 Закону, обробка персональних даних здійснюється без згоди суб’єкта персональних даних. Так, пунктом 2 частини першої статті 11 Закону передбачено, що дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень, є самостійною підставою для обробки персональних даних, та не потребує отримання окремої формальної згоди від суб’єкта персональних даних на здійснення такої обробки.
П.15 «Роз’яснень до Типового порядку обробки персональних даних», наданих Уповноваженим Верховної Ради з прав людини, виписані особливі «Окремі питання, на які слід звернути увагу володільців при здійсненні обробки персональних даних на підставі згоди особи» а саме: «15. Також не можна обумовлювати реалізацію законодавчо встановлених прав наданням особою згоди на обробку її персональних даних».
Підкреслюю законодавчо закріплену можливість обробки персональних даних відповідальними особами як за згодою особи, так і в рамках законодавства без такої згоди.
З метою виконання своїх функціональних повноважень в рамках чинного законодавства України обов’язковість моєї згоди на обробку персональних даних законодавством не передбачена. Для цього достатньо персональних даних, наданих мною в цій заяві.
Користуючись правом суб’єкта персональних даних на відкликання своєї згоди на обробку персональних даних, наданим Законом України «Про захист персональних даних», з огляду на фундаментальний принцип добровільності такої згоди, особливо підкреслений у щорічній Доповіді 2014 Уповноваженого з прав людини В.Лутковської,

— відкликаю свій підпис в частині надання мною згоди на обробку персональних даних.

Мої персональні дані є моєю немайновою власністю, якою я володію, користуюсь і вільно розпоряджаюсь. Передача прав на свою власність іншим особам у формі підписаної згоди на обробку персональних даних є відчуженням власності, фактичною втратою права володіти, користуватись та розпоряджатись усіма моїми персональними даними як зараз, так і в майбутньому, на що я своєї згоди не даю.
Невиконання Вами вимог законодавства є порушенням Конституції України, Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та чинного законодавства України.
Залишаю за собою право за захистом порушених прав звернутися до Уповноваженого ВРУ з прав людини для проведення перевірки та відповідного реагування в рамках Адміністративного кодексу України.

З повагою,

Дата ______________

Підпис_________________ ПІБ __________________________

Заявление 2.8. Отказ давать согласие на обработку персональных данных по месту требования

_______________________________________
_______________________________________
_______________________________________
прож.__________________________________
тел.____________________________________

З А Я В А

Я, ___________________________________________________________________, стосовно надання мною згоди на обробку персональних даних, керуючись:
Ст. 8 ЗУ «Про захист персональних даних» № 2297-VI від 1.06.2010: «Особисті немайнові права на персональні дані, які має кожна фізична особа, є невід’ємними і непорушними»;
Ст. 2 ЗУ «Про захист персональних даних» № 2297-VI від 1.06.2010: «згода суб’єкта персональних даних — добровільне волевиявлення фізичної особи (за умови її поінформованості)…»;
Ст. 23 ЗУ «Про захист персональних даних» № 2297-VI від 1.06.2010, що визначає повноваження Уповноваженого ВРУ з прав людини у сфері захисту персональних даних, зокрема, п. 4, ст. 23, що надає право Уповноваженому «затверджувати нормативно-правові акти у сфері захисту персональних даних у випадках, передбачених цим Законом»; п. 6, ст. 23 що визначає його право «надавати рекомендації щодо практичного застосування законодавства про захист персональних даних, роз’яснювати права і обов’язки відповідних осіб за зверненням суб’єктів персональних даних, володільців або розпорядників персональних даних, структурних підрозділів або відповідальних осіб з організації роботи із захисту персональних даних, інших осіб»;
Листом Уповноваженого ВРУ з прав людини від 03.03.2014 № 2/9-227067.14-1/НД-129, де роз’яснюється, що ст. 11 «Закону про захист персональних даних» визначений перелік підстав для обробки персональних даних, однією з яких є згода суб’єкта персональних даних на обробку його персональних даних;
«Роз’ясненням до Типового порядку обробки персональних даних Типового порядку обробки персональних даних» від 08.01.2014, наданим Уповноваженим Верховної Ради з прав людини: «Згода суб’єкта персональних даних — добровільне волевиявлення фізичної особи (за умови її поінформованості) щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, висловлене у письмовій чи електронній формі. Під інформованою згодою на обробку персональних даних варто розуміти добровільне, компетентне прийняття особою рішення про обробку її персональних даних, яке ґрунтується на одержанні нею повної, об’єктивної і всебічної інформації стосовно майбутньої обробки персональних даних», зокрема
п.15 «Роз’яснень до Типового порядку обробки персональних даних», де виписані особливі «Окремі питання, на які слід звернути увагу володільців при здійсненні обробки персональних даних на підставі згоди особи» а саме: «15. Також не можна обумовлювати реалізацію законодавчо встановлених прав наданням особою згоди на обробку її персональних даних»;
а також прописами:
Міжнародної Конвенції 108 «Про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних», ратифікованою Україною 06.07.2010;
ст. 19 Конституції України: “ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що перед-бачені Конституцією та законами України”,
ст. 32 Конституції України: «Не допускається збір, зберігання, використання та розповсюдження конфіденційної інформації про особистість без її згоди, крім випадків, визначених Законом лише в інтересах національної безпеки, економічних благ та прав людини»;
ст. 11 Закону України «Про інформацію»: «Забороняється збирання відомостей про особистість без її попередньої згоди, за виключенням випадків, передбачених законом»;
абз. 5 п. 2 ст 8 Закону України № 2297-VІ від 01.06.2010 «Про захист персональних даних»: «Особа має право «пред’являти вмотивовану вимогу із запереченням проти обробки своїх персональних данихорганами державної влади, органами місцевого самоврядування при здійсненні їхніх повноважень, передбачених законом»;
п. 6 ст.6 Закону України № 2297-VІ від 01.06.2010 «Про захист персональних даних»: «Не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини»;
з огляду на фундаментальний принцип добровільності такої згоди, особливо підкреслений у щорічній Доповіді 2014 Уповноваженого з прав людини,
підкреслюю законодавчо закріплену можливість обробки персональних даних відповідальними особами як за згодою особи, так і в рамках законодавства без такої згоди,

Заявляю про ненадання мною згоди на обробку моїх персональних даних.

З метою виконання Ваших функціональних повноважень в рамках чинного законодавства України обов’язковість моєї згоди законодавством не передбачена.
Для виконання Вами своїх прямих функціональних обов’язків мною надані усі необхідні дані.
Ненадання мною згоди на обробку персональних даних вмотивовано невідпрацьованістю системи, відсутністю цифрового суверенітету нашої держави, неможливістю належним чином захистити дані в електронному вигляді від хакерських атак, електронної зброї інших держав, можливого впливу електромагнітного випромінювання, зловмисного оперування особами, що мають відповідний доступ, елементарного відключення електроенергії тощо.
Мої персональні дані є моєю немайновою власністю, якою я володію, користуюсь і вільно розпоряджаюсь. Передача прав на свою власність іншим особам у формі підписаної згоди на обробку персональних даних є відчуженням власності, фактичною втратою права володіти, користуватись та розпоряджатись усіма моїми персональними даними як зараз, так і в майбутньому, на що я своєї згоди не даю.
Невиконання Вами вимог законодавства є порушенням Конституції України, Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та законодавства України.
Залишаю за собою право за захистом порушених прав звернутися до Уповноваженого ВРУ з прав людини для проведення перевірки та відповідного реагування в рамках Адміністративного кодексу України.

З повагою,

Підпис_________________ ПІБ_________________________

Дата___________________

Заявление 2.9. Отказ от документа, содержащего безконтактный электронный носитель (внутренний паспорт-карточка, заграничный, водительское удостоверение)

Кому_______________________________________
____________________________________________
Адреса_____________________________________
____________________________тел._____________

____________________________________________
____________________________________________
Адреса_____________________________________
___________________________тел._____________

ЗАЯВА
про вiдмову вiд документа, що мiстить безконтактний електроний носiй, та від присвоєнного ідентифікатора УНЗР

Я, ________________________________________________________ (ПІБ),
_______________________ (дата народження), керуючись нормами Конституції України, відмовляюсь від отриманного документу з безконтактним електроним носiєм __________________________________________________ (назва документу), а також прошу скасувати унікальний номер запису в реєстрі (УНЗР), присвоєний мені, при введенні інформації про мене до електроної бази даних.
Вiдповiдно до Конституції України: «Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії» (ст.8), «права i свободи людини є невiдчужуваними та непорушними» (ст.21), «конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод» (ст.22), «не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди» (ст.32).
Відповідно до Цивільного кодексу України людина «набуває прав та обов’язків і здійснює їх під своїм ім’ям. Ім’я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові» (ст.28).
Закон України 5492-VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» передбачає внесення інформаціі про громадян в Єдиний державний демографічний реєстр, присвоєння громадянам унікального номера запису в реєстрі, видачу громадянам документів, що містять безконтактний електронний носій. Таким чином, даний Закон порушує ряд конституційних прав і свобод громадян та дає змогу санкціонувати електронне стеження та тотальний контроль в усіх сферах життя людини.
Право на альтернативну форму обліку без присвоєння цифрового ідентифікатора, та отримання паспорта у формі книжечки, згідно Закона про громадянство, підтверджене найвищим судовим органом Держави – Великою Палатою Верховного Суду – у Постанові від 19 вересня 2018 р. по зразковій справі №806/3265/17.
Враховуючи зазначене, відмовляюсь від ____________________________________ (назва документу), та прошу видати мені відповідний документ _______________________________________ (назва документу) старого паперового зразка, який не містить безконтактного електронного носія, та цифрового ідентифікатора особи (унікального номера).
Наполягаю на вилученні моїх персональних даних з ЄДДР. Усі присвоєні мені номери, без мого відома та згоди, наполягаю вважати не дійсними, з подальшим вилученням з усіх можливих реєстрів.
Вимагаю видалити мої дані, як недостовірну інформацію про мене.
Забороняю накопичувати, зберігати, використовувати, розповсюджувати та передавати іншим особам мої персональні дані з моменту отримання цього листа і надалі.
Вимагаю знищити усі мої біометричні дані: фото, електронний підпис, та відбитки пальців.

З повагою,

Підпис_______________ ПІБ____________________________

____._________________.20___ р.

Отказ от электронного внутреннего паспорта в виде id-карты и присвоенного при его получении идентификационного номерауникального номера записи в Реестре (УНЗР).
Нужно знать, что при получении любого документа Реестра, — а это внутренний паспорт в виде id-карты, заграничный бумажный, или в виде id-карты, водительское удостоверение, также в виде id-карты, — оформляется заявление-анкета, и при вводе данных в информационный Реестр впервые, системой автоматически присваивается уникальный номер записи в Реестре.
Об этом говорится в абз.2 п.1 ст.10 закона 5492: «В случае если информация о личности вносится в Реестр впервые, проводится идентификация лица, после завершения которой автоматически формируется уникальный номер записи в Реестре и фиксируются время, дата и сведения о лице, которое оформило заявление-анкету (в электронной форме). Уникальный номер записи в Реестре является неизменным…»
Чтобы отказаться от номера и вернуть паспорт обратно владельцу документа — государству, нужно распечатать предлагаемое заявление в двух экземплярах, заполнить его на имя начальника районной или областной Миграционной службы, где получали документ, и отнести его вместе с оригиналом паспорта в канцелярию Миграционной службы. Если будут вопросы по возврату паспорта, сошлитесь на п.2, ст.13 закона 5492, согласно которому паспорт является собственностью Украины, и мы просто возвращаем владельцу своё.
На Вашем экземпляре заявления должны поставить входящий номер, дату, ФИО и подпись принимающего лица, и заверить печатью или штампом. Этот экземпляр поданного заявления нужно сохранять как акт совершенного юридического действия.
Заявление 2.10 — для тех, у кого, на момент обращения в Миграционную службу за электронным паспортом, никакого номера не было, кто уже писал отказы от ИНН или от идентификатора «по серии и номеру паспорта», или отказывался от номера через суд.
Заявление 2.11 — если Ваш случай — и старый номер есть (ИНН и др.), и новый УНЗР присвоили.
Но в таком случае, Вам ещё нужно будет отдельным заявлением отказаться и от старого номера. Это заявление — отказ от любого цифрового идентификатора (2.13)

Заявление 2.10. Отказ от электронного внутреннего паспорта в виде id-карты и присвоенного при его получении идентификационного номера — УНЗР (1)

______________________________ районний

відділ Державної міграційної служби

У _______________________________ області

Адреса__________________________________

_________________________________________

Заявник: Суб’єкт довірчого права, громадянин України

________________________________________

Адреса _________________________________

_________________________________________

ЗАЯВА

Я, ____________________________________________________________________________ , __________ року народження, в письмовій заяві проявив (-ла) своє волевиявлення та відмовився (-лась) від ідентифікаційного номеру, а також від будь-яких цифрових ідентифікаторів, в тому числі від присвоєних мені без мого відома, волі та згоди.
Ця вимога стосується УНЗР (унікального номеру запису в Єдиному державному демографічному реєстрі), присвоєного мені без моєї згоди при отриманні паспорту в формi id-карти, який є незмінним, та з точки зору наукових експертиз, по суті, являється новим міжнародним цифровим ім’ям об’єкту (людини) у всесвітній комп’ютерній мережі.
Згідно ст.32 Конституції України громадянам України гарантується право на відмову від обробки своїх персональних даних. А приєднання до будь-якого інформаційного реєстру тягне за собою надання такої згоди. Тому громадяни України, які не мають ідентифікаційних номерів, не дають згоду на обробку своїх персональних даних, та на входження до єдиного державного демографічного реєстру (ЄДДР), мають право на альтернативну форму обліку.
Це право було підтверджене Рішенням Великої Палати Верховного суду України в зразковій справі №806/3265/17 від 19.09.2018, яким було визнано противоправними дії Міграційної служби України в відмові видачі паспорту-книжечки старого зразку, згідно з Положенням про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою ВРУ від 26.06.1992 №2503-ХІІ, та яке є остаточним і оскарженню не підлягає. Тому я, як громадянин (-ка) України, відмовляюсь від присвоєного мені УНЗР та від id-паспорту (серія _______ , номер ____________), який повертаю в орган Державної міграційної служби України, який видав мені цей паспорт. Наполягаю на вилученні моїх персональних даних з ЄДДР. Дані номери наполягаю вважати не дійсними, з подальшим вилученням з усіх можливих реєстрів. Вимагаю видалити мої дані, як недостовірну інформацію про мене.
ЗАБОРОНЯЮ ______________________________ районному відділу Міграційної служби та її наступним правонабувачам накопичувати, зберігати, використовувати, розповсюджувати та передавати іншим особам мої персональні дані з моменту отримання цього листа і надалі. Вимагаю знищити усі мої біометричні дані: фото, електронний підпис, та відбитки пальців.
ДОДАТОК: оригінал id-паспорту серія _______ номер_______________.

З повагою ____________ Підпис ___________________ ПІБ

Дата ___________________

Заявление 2.11. Отказ от электронного внутреннего паспорта в виде id-карты и присвоенного при его получении идентификационного номераУНЗР (2)

______________________________ районний

відділ Державної міграційної служби

У ________________________________ області

Адреса___________________________________

__________________________________________

Заявник: Суб’єкт довірчого права, громадянин України

____________________________________________

Адреса ____________________________________

____________________________________________

ЗАЯВА

Я, ___________________________________________________________________________ , _____________ року народження, цiэю заявою проявляю своє волевиявлення та відмовивляюсь від ідентифікаційного номеру у видi УНЗР (унікального номеру запису в Єдиному державному демографічному реєстрі), присвоєнного мені без мого відома, волі та згоди, при отриманні паспорту в формi id-карти, який є незмінним, та з точки зору наукових експертиз, по суті, являється новим міжнародним цифровим ім’ям об’єкту (людини) у всесвітній комп’ютерній мережі.
Згідно ст.32 Конституції України громадянам України гарантується право на відмову від обробки своїх персональних даних. А приєднання до будь-якого інформаційного реєстру тягне за собою надання такої згоди. Тому громадяни України, які не мають ідентифікаційних номерів, не дають згоду на обробку своїх персональних даних, та на входження до єдиного державного демографічного реєстру (ЄДДР), мають право на альтернативну форму обліку.
Це право було підтверджене Рішенням Великої Палати Верховного суду України в зразковій справі №806/3265/17 від 19.09.2018, яким було визнано противоправними дії Міграційної служби України в відмові видачі паспорту-книжечки старого зразку, згідно з Положенням про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою ВРУ від 26.06.1992 №2503-ХІІ, та яке є остаточним і оскарженню не підлягає.
Тому я, як громадянин (-ка) України, відмовляюсь від присвоєного мені УНЗР та від id-паспорту (серія _______ , номер ____________), який повертаю в орган Державної міграційної служби України, який видав мені цей паспорт. Наполягаю на вилученні моїх персональних даних з ЄДДР. Дані номери наполягаю вважати не дійсними, з подальшим вилученням з усіх можливих реєстрів. Вимагаю видалити мої дані, як недостовірну інформацію про мене.

ЗАБОРОНЯЮ ______________________________ районному відділу Міграційної служби та її наступним правонабувачам накопичувати, зберігати, використовувати, розповсюджувати та передавати іншим особам мої персональні дані з моменту отримання цього листа і надалі. Вимагаю знищити усі мої біометричні дані: фото, електронний підпис, та відбитки пальців.

ДОДАТОК: оригінал id-паспорту серія _______ номер_______________.

З повагою  ___________________ Підпис ________________________________ ПІБ

Дата _________________________

Заявление 2.12. Отказ от электронного заграничного паспорта и присвоенного при его получении номераУНЗР 

Отказ совершается в таком порядке. В районный или областной отдел Миграционной службы (где получали документ) подается два заявления по предлагаемому образцу вместе с оригиналом паспорта. Если будет проблема с возвратом самого паспорта, напомните, что согласно ст.13 закона 5492 — паспорт является собственностью государства, и потому оно обязано забрать назад свое, по нашему заявлению.

Подавать паспорт в канцелярию вместе с заявлением. На вашем экземпляре заявления должны проставить входящий номер, дату, подпись, ФИО и заверить печатью. Этот дубликат поданного заявления нужно сохранять как совершенное юридическое действие.

___________________________________ районний

відділ Державної міграційної служби
У ___________________________________ області
Адреса______________________________________

Заявник: Суб’єкт довірчого права, громадянин України ___________________________________________
Адреса _____________________________________

___________________________________________

ЗАЯВА

Я, _______________________________________________________________ , _______ року народження, в письмовій заяві проявив (-ла) своє волевиявлення та відмовився (-лась) від ідентифікаційного номеру, а також від будь-яких цифрових ідентифікаторів, в тому числі від присвоєних мені без мого відома, волі та згоди.
Ця вимога стосується УНЗР (унікального номеру запису в Єдиному державному демографічному реєстрі), присвоєного мені без моєї згоди при отриманні закордонного паспорту, який є незмінним, та з точки зору наукових експертиз, по суті, являється новим міжнародним цифровим ім’ям об’єкту (людини) у всесвітній комп’ютерній мережі.
Згідно ст.32 Конституції України громадянам України гарантується право на відмову від обробки своїх персональних даних. А приєднання до будь-якого інформаційного реєстру тягне за собою надання такої згоди. Тому громадяни України, які не мають ідентифікаційних номерів, не дають згоду на обробку своїх персональних даних, та на входження до єдиного державного демографічного реєстру (ЄДДР), мають право на альтернативну форму обліку.
Це право було підтверджене Рішенням Великої Палати Верховного суду України в зразковій справі №806/3265/17 від 19.09.2018, яким було визнано противоправними дії Міграційної служби України в відмові видачі паспорту-книжечки старого зразку, згідно з Положенням про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою ВРУ від 26.06.1992 №2503-ХІІ, та яке є остаточним і оскарженню не підлягає.
Тому я, як громадянин (-ка) України, відмовляюсь від присвоєного мені УНЗР та від закордонного паспорту (серія _______ , номер ____________), який повертаю в орган Державної міграційної служби України, який видав мені цей паспорт. Наполягаю на вилученні моїх персональних даних з ЄДДР. Дані номери наполягаю вважати не дійсними, з подальшим вилученням з усіх можливих реєстрів. Вимагаю видалити мої дані, як недостовірну інформацію про мене.
ЗАБОРОНЯЮ _______________________ районному відділу Міграційної служби та її наступним правонабувачам накопичувати, зберігати, використовувати, розповсюджувати та передавати іншим особам мої персональні дані з моменту отримання цього листа і надалі. Вимагаю знищити усі мої біометричні дані: фото, електронний підпис, та відбитки пальців.
ДОДАТОК: оригінал закордонного паспорту серія ____ номер____________.

З повагою ___________ Підпис ______________________ ПІБ

Дата _________________

Заявление 2.13. Отказ от любого цифрового идентификатора

С этого  заявления нужно начинать отказ от номера всем тем, кто этого ещё не сделал, или тем, кто при отказе от ИНН, заполнил анкету в форме 1П, для учёта по серии и номеру паспорта, что тоже является цифровым идентификатором.
Заполняется заявление, в обоих случаях, в районную налоговую службу, там где получали ИНН, или заполняли анкету по форме 1П.
Когда отказываетесь от ИНН, вместе с заявлением не забудьте отослать оригинал справки о присвоении ИНН, с живой печатью. Можно это сделать по почте, отправив все заказным письмом.

Голові Державної фіскальної служби України (ДФС)
Львівська пл., 8, м. Київ, 04053

_______________________________________ державній
податковій інспекції Головного управління ДФС
у ________________________________________ області
адреса: ___________________________________________
____________________________________________________

Заявник: Суб’єкт довірчого права, громадянин України
_________________________________________________
_________________________________________________
Адреса для отримання коресп.:
вул._______________________________________________
м. _____________________________, індекс____________

ЗАЯВА
(Звернення в порядку ст.40 Конституції України )

Керуючись закріпленими Конституцією та чинним законодавством України правом, я відмовляюсь від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та прошу здійснювати будь-які платежі без цифрового ідентифікатора. Я не бажаю, щоб моє ім’я ототожнювалось з будь-яким цифровим замінником, у тому числі і за серією та номером паспорта, що нівелює саму ідею не використовувати цифровий ідентифікатор. Тому я не погоджуюсь із альтернативним варіантом обліку за серією та номером паспорта, оскільки вважаю такий облік тотожним обліку за ідентифікаційними номерами.
Порядок обліку заявників як платників податків, встановлений Податковим Кодексом України, суперечить праву заявників на збір, зберігання, використання і розповсюдження конфіденційної інформації про особу без її згоди, визначеного ст.32 Конституції України та є за своїм змістом звуженням прав людини. Що, в свою чергу, заборонено ст. 22 Конституції України.
В Основному Законі України визначено, що права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. Слід наголосити, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
Відповідно до ч.8 ст. 5 Закону України «про Державний реєстр фізичних осіб платників податків та інших обов’язкових платежів», зміни та уточнення щодо даних, занесених до Держреєстру під час реєстрації, вносяться державними податковими інспекціями за місцем постійного проживання платників податків та інших обов’язкових платежів.
Тому, на підставі вищевикладеного, для реалізації вказаного права, звертаємось із заявою:
— ДФС України: не вносити про заявника інформацію до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків;
— зберегти за заявником форму обліку платника податків за прізвищем, ім’ям по-батькові, роком народження та за місцем реєстрації.
-__________________________________ міжрайонній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у ________________________________ області в подальшому здійснювати облік заявника як платника податків за раніше встановленими формами обліку: без застосування цифрового ідентифікатора та без використання серії та номеру паспорта (за прізвищем, ім’ям та по-батькові, роком народження та за місцем реєстрації);
не вносити про заявника інформацію до державного реєстру фізичних осіб-платників податків;
проставити у паспорті заявника відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без цифрового ідентифікатора та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою.
У випадку, коли ідентифікаційний номер громадянину вже присвоєний і відповідна інформація про осіб вже внесена до Державного реєстру-то він підлягає негайному анулюванню, а інформація-безумовному виключенню.
ЗАБОРОНЯЮ юридичній особі: №39292197 «ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ (ДФС)» та її наступним правонабувачам накопичувати, зберігати, використовувати, розповсюджувати та передавати іншим особам мої персональні дані з моменту отримання цього листа і надалі.
До того ж, вимагаю анулювати та знищити мій «ідентифікаційний номер» персони «фізична особа №_____________» та вважати таким, що є неіснуючим.

Також повідомляю, що поняття «фізична особа __________________________________________________________(ПІБ заголовними буквами) №_________________» не існує.

З моменту отримання цього листа органом ДФС України мої вимоги вважаються виконаними.

З повагою,

_________________Підпис __________________________ПІБ

_______________________20___р.

Заявление 2.14 о вклейке фотографии в старый паспорт

__________________________________________

__________________________________________

__________________________________________

прож._____________________________________

тел._______________________________________

ЗАЯВА

Я, __________________________________________________________________________________, прошу надати мені послугу з вклеювання фотокартки у паспорт громадянина України за досягненням віку _______________ років.

Пп. 6 п. 6 Загальної частини Порядку №302 передбачає можливість вклеювання фотокартки в паспорт-книжечку зразка 1994 р. за бажанням особи.

На офіційному сайті ДМС вказано, що підставами для ненадання послуги з вклеювання фотокартки є відсутність фотокарток чи недосягнення відповідного віку. Термін виконання послуги – 5 днів.
Прошу в передбачені чинним законодавством строки вклеїти фотографію у мій паспорт.
Стосовно надання мною згоди на обробку персональних даних з метою вклеювання фотокартки у паспорт громадянина України, керуючись:
Ст. 23 ЗУ «Про захист персональних даних» № 2297-VI від 1.06.2010, що визначає повноваження Уповноваженого ВРУ з прав людини у сфері захисту персональних даних, зокрема, п. 4, ст. 23, що надає право Уповноваженому «затверджувати нормативно-правові акти у сфері захисту персональних даних у випадках, передбачених цим Законом»;
п. 6, ст. 23 що визначає його право «надавати рекомендації щодо практичного застосування законодавства про захист персональних даних, роз’яснювати права і обов’язки відповідних осіб за зверненням суб’єктів персональних даних, володільців або розпорядників персональних даних, структурних підрозділів або відповідальних осіб з організації роботи із захисту персональних даних, інших осіб»;
Листом Уповноваженого ВРУ з прав людини В.В.Лутковської від 03.03.2014 № 2/9-227067.14-1/НД-129, де роз’яснюється, що ст. 11 «Закону про захист персональних даних» визначений перелік підстав для обробки персональних даних, однією з яких є згода суб’єкта персональних даних на обробку його персональних даних;
«Роз’ясненням до Типового порядку обробки персональних даних» від 08.01.2014, наданим Уповноваженим Верховної Ради з прав людини: «Згода суб’єкта персональних даних — добровільне волевиявлення фізичної особи (за умови її поінформованості) щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, висловлене у письмовій чи електронній формі. Під інформованою згодою на обробку персональних даних варто розуміти добровільне, компетентне прийняття особою рішення про обробку її персональних даних, яке ґрунтується на одержанні нею повної, об’єктивної і всебічної інформації стосовно майбутньої обробки персональних даних».
Зокрема п.15 «Роз’яснень до Типового порядку обробки персональних даних», де виписані особливі «Окремі питання, на які слід звернути увагу володільців при здійсненні обробки персональних даних на підставі згоди особи» а саме: «15. Також не можна обумовлювати реалізацію законодавчо встановлених прав наданням особою згоди на обробку її персональних даних»;
а також приписами: Міжнародної Конвенції 108 «Про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних», ратифікованою Україною 06.07.2010;
ст. 19 Конституції України: “ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що перед-бачені Конституцією та законами України”,
ст. 32 Конституції України: «Не допускається збір, зберігання, використання та розповсюдження конфіденційної інформації про особистість без її згоди, крім випадків, визначених Законом лише в інтересах національної безпеки, економічних благ та прав людини.
ст. 11 Закону України «Про інформацію»: «Забороняється збирання відомостей про особистість без її попередньої згоди, за виключенням випадків, передбачених законом».
абз. 5 п. 2 ст 8 Закону України № 2297-VІ від 01.06.2010 «Про захист персональних даних»: «Особа має право «пред’являти вмотивовану вимогу із запереченням проти обробки своїх персональних даних органами державної влади, органами місцевого самоврядування при здійсненні їхніх повноважень, передбачених законом»
п. 6 ст.6 Закону України № 2297-VІ від 01.06.2010 «Про захист персональних даних»: «Не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини»; з огляду на фундаментальний принцип добровільності такої згоди, особливо підкреслений у щорічній Доповіді 2014 Уповноваженого з прав людини В.Лутковської, підкреслюю законодавчо закріплену можливість обробки персональних даних відповідальними особами як за згодою особи, так і в рамках законодавства без такої згоди.
Заявляю про ненадання мною згоди на обробку моїх персональних даних.
З метою виконання Ваших функціональних повноважень в рамках чинного законодавства України обов’язковість моєї згоди законодавством не передбачена. Для виконання Вами своїх прямих функціональних обов’язків мною надані усі необхідні дані.
Мої персональні дані є моєю немайновою власністю, якою я володію, користуюсь і вільно розпоряджаюсь. Юридичне оформлення передачі прав на свою власність іншим особам чи структурам у формі згоди на обробку персональних даних є фактичною втратою права володіти усіма даними про себе як зараз, так і в майбутньому, на що я своєї згоди не даю.
Ненадання мною згоди на обробку персональних даних вмотивоване відсутністю цифрового суверенітету держави, неможливістю належним чином захистити дані в електронному вигляді від хакерських атак, електронної зброї інших держав, можливого впливу електромагнітного випромінювання, зловмисного оперування особами, що мають відповідний доступ, елементарного відключення електроенергії, невідпрацьованістю системи, тощо.
Відповідний Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України №302, затверджений Постановою КМУ від 26.10.2016 №745, не передбачає і не може містити в переліку необхідних документів згоди на обробку персональних даних, оскільки надання згоди на обробку персональних даних за всіма міжнародними та національними законодавчими актами є добровільним актом.
Невиконання Вами вимог законодавства є порушенням Конституції України, Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та чинного законодавства України.
Залишаю за собою право за захистом порушених прав звернутися до Уповноваженого ВРУ з прав людини для проведення перевірки та відповідного реагування в рамках Адміністративного кодексу України.

З повагою,

Підпис_________________ ПІБ __________________________

Дата_____________________