Метки

1.ЗАЯВА до школи про недопустимість дискримінації нещеплених дітей з погрозами недопуску до освітнього закладу
2.ЗАЯВА до дитячого садка про недопустимість дискримінації нещеплених дітей з погрозами недопуску до дошкільного освітнього закладу

Заява 1.

Директору школи № _____________________
___________________________________________
___________________________________________
(П.І.Б. Директора)
Адреса____________________________________
____________________________тел.___________
___________________________________________
(П.І.Б. дитини)
___________________________________________
(П.І.Б. батька або матері)

Адреса_____________________________________
___________________________тел._____________

ЗАЯВА

 про недопустимість дискримінації нещеплених дітей з погрозами недопуску до освітнього закладу

Відмова у прийнятті або відсторонення моєї дитини від відвідування шкільного навчального закладу через відсутність щеплень є порушенням конституційних прав моєї дитини.
Так, згідно Конституції України: «Кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов’язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах» (ст.53);  «Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії» (ст.8); «Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод» (ст.22).
Згідно з п.2 ст.3 ЗУ «Про освіту»: «В Україні створюються рівні умови доступу до освіти. Ніхто не може бути обмежений у праві на здобуття освіти. Право на освіту гарантується незалежно від віку, статі, раси, стану здоров’я…»
Дійсно, у ст.15 ЗУ №1645-III від 06.04.2000 «Про захист населення від інфекційних хвороб» значиться, що відвідування дитячих закладів дітьми без щеплень не дозволяється. 
Та далі іде уточнення: «У разі якщо профілактичні щеплення дітям проведено з порушенням установлених строків у зв’язку з медичними протипоказаннями, при благополучній епідемічній ситуації за рішенням консиліуму відповідних лікарів вони можуть бути прийняті до відповідного дитячого закладу та відвідувати його«.
І так ця норма з 2000 року і працювала, — дітей без щеплень, за рішенням консиліуму лікарів, зараховували до освітніх закладів.
Також викликає сумнів формулювання «дитячий заклад». Закони України «Про дошкільну освіту» та «Про загальну середню освіту» чітко визначають школи і садки як «заклади освіти». Формулювання «дитячий заклад» зустрічається лише у законодавстві щодо «дитячих оздоровчих закладів». Це різні організаційно-правові форми установ, і, на думку фахівців, законодавець, знаючи про 53 ст.Конституції України, за якою право на освіту гарантується всім, без виключення, виписуючі саме таким чином ці норми, і мав на увазі зовсім не освітні заклади.
Слід також зазначити, що цей закон не є профільним законом щодо освіти. У Конституції України чітко сказано про обов’язковість повної загальної середньої освіти та право кожного на освіту. Про неможливість будь-якої дискримінації у галузі освіти (зокрема, за медичним показником) свідчить низка законодавчих документів.
Ситуація, що склалася, коли дітям без щеплень відмовляють в прийнятті або відвідуванні дитячих садочків та шкіл — це наявна загроза порушення прав і скоєння протиправних дій стосовно дітей, притому, здорових дітей, які ніякої  загрози оточенню не несуть.
Відмова від будь-якого медичного втручання є реалізацією законного права кожної людини. Це право щодо профілактичних щеплень, встановлено ст.43 «Основ законодавства про охорону здоров’я»: «Щодо пацієнта, який не досяг віку 15 років, медичне втручання здійснюється за згодою його законних представників».
Та ст.12 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб”: «Повнолітнім дієздатним громадянам профілактичні щеплення проводяться за їх згодою… Особам, які не досягли п’ятнадцятирічного віку…, щеплення проводяться за згодою їх батьків».
Стаття 5 Конвенції про захист прав і гідності людини щодо застосування біології та медицини (конвенції Ов’єдо 1997 року) також визначає, що добровільна та свідома згода на втручання може бути відкликана безперешкодно і у будь-який час.
Профілактичні щеплення є ризиковим медичним втручанням.
Ризик для здоров’я пацієнта пов’язаний з можливим настанням реакцій та ускладнень на щеплення, перелік яких встановлений в інструкціях із застосування. Так, згідно інструкції про застосування вакцини “Пріорікс” для профілактики кору, паротиту і краснухи (наказ МОЗ від 16.06.2014 №400) побічними реакціями є, серед іншого: анафілактичний шок, отити, бронхити, судоми, алергічні реакції, менінгіт, короподібний та паротитоподібний синдром (включаючи орхіт, епідеміт і паротит), тромбоцитопенія, енцефаліт, церебеліт, синдром Гієна-Барре, поперечний мієліт, периферичний неврит, васкуліт, артрит тощо.
Згідно ст.42 Основ законодавства України про охорону здоров’я, медичне втручання, пов’язане з ризиком для здоров’я пацієнта, допускається як виняток в умовах гострої потреби, коли усунення небезпеки для здоров’я пацієнта іншими методами неможливе. Ризиковані методи визнаються допустимими, якщо вони спрямовані на відвернення реальної загрози життю та здоров’ю пацієнта і застосовуються за згодою інформованого про їх можливі шкідливі наслідки пацієнта.
Причиною відмови від вакцинацій, ревакцинацій та біопроб (Манту, р.Пірке) є наявність у їхньому складі одного (у деяких випадках — декількох відразу) токсичних компонентів: солей ртуті, солей алюмінію, формальдегіду, фенолу. За результатами міжнародних досліджень ці речовини є причинами розвитку Аутизму, хвороби Альцгеймера, раку, Синдрому Раптової Дитячої Смерті. Також через використання у виробництві вакцин диплоїдних клітин тканин абортованих плодів людини.
Відмова від вакцинаціі є обміркованим та зваженим рішенням, прийнятим на підставі детального і всебічного вивчення питань, пов’язаних з вакцинацією, особистого досвіду і цілком відповідає нормам діючого законодавства, у тому числі, (окрім вже вказаних):
а) ст.19 Загальної Декларації Прав Людини (Кожна людина має право на свободу переконань);
б) ст.26 Загальної Декларації Прав Людини (про право на освіту, в тому числі дошкільну);
в) ст.2, п.1 Конвенції про права дитини (Держави-учасниці… забезпечують усі… права… без якої-небудь дискримінації, незалежно від стану здоров’я… дитини);
г) ст.1, п.1(а) Конвенції про боротьбу з дискримінацією в області освіти;
д) ст.12 Закон України „Про захист населення від інфекційних хвороб” (про щеплення за згодою після надання об’єктивної інформації).
Невиконання Вами законних вимог, щодо права моєї дитини на освіту, є порушенням Конституції України, міжнародного та національного законодавства.
Залишаю за собою право за захистом порушених прав звернутися до Уповноваженого ВРУ з прав людини для проведення перевірки та відповідного реагування в рамках Адміністративного кодексу України.

З повагою,

Підпис______________________ ПІБ_________________________________

____._________________.201___ р.

Заява 2.

Завідувачу дитячого садка № ___________
___________________________________________
___________________________________________
(П.І.Б. Завідувача)
Адреса____________________________________
____________________________тел.___________
___________________________________________
(П.І.Б. дитини)
___________________________________________
(П.І.Б. батька або матері)

Адреса_____________________________________
___________________________тел._____________

ЗАЯВА

про недопустимість дискримінації нещеплених дітей з погрозами недопуску до дошкільного освітнього закладу

Відмова у прийнятті або відсторонення моєї дитини від відвідування дошкільного навчального закладу через відсутність щеплень є порушенням конституційних прав моєї дитини.
Так, згідно Конституції України: «Кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов’язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах» (ст.53);  «Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії» (ст.8); «Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод» (ст.22).
Згідно з п.2 ст.3 ЗУ «Про освіту»: В Україні створюються рівні умови доступу до освіти. Ніхто не може бути обмежений у праві на здобуття освіти. Право на освіту гарантується незалежно від віку, статі, раси, стану здоров’я
Згідно листа Міносвіти від 25.05.11 №1/9-389 «відмова керівника дошкільного навчального закладу у прийнятті  дитини до закладу без відповідних профілактичних щеплень суперечить діючому законодавству України. За наявності відповідних медичних довідок встановленого зразка із висновком лікаря, у якому зазначено, що дитина може відвідувати дошкільний навчальний заклад, керівник закладу зобов’язаний прийняти дитину до закладу».
Дійсно, у ст.15 ЗУ №1645-III від 06.04.2000 «Про захист населення від інфекційних хвороб» значиться, що відвідування дитячих закладів дітьми без щеплень не дозволяється. 
Та далі іде уточнення: «У разі якщо профілактичні щеплення дітям проведено з порушенням установлених строків у зв’язку з медичними протипоказаннями, при благополучній епідемічній ситуації за рішенням консиліуму відповідних лікарів вони можуть бути прийняті до відповідного дитячого закладу та відвідувати його«. І так ця норма з 2000 року і працювала, — дітей без щеплень, за рішенням консиліуму лікарів, зараховували до освітніх закладів.
Також викликає сумнів формулювання «дитячий заклад». Закони України «Про дошкільну освіту» та «Про загальну середню освіту» чітко визначають школи і садки як «заклади освіти». Формулювання «дитячий заклад» зустрічається лише у законодавстві щодо «дитячих оздоровчих закладів». Це різні організаційно-правові форми установ, і, на думку фахівців, законодавець, знаючи про 53 ст.Конституції України, за якою право на освіту гарантується всім, без виключення, виписуючі саме таким чином ці норми, і мав на увазі зовсім не освітні заклади.
Слід також зазначити, що цей закон не є профільним законом щодо освіти. У Конституції України чітко сказано про обов’язковість повної загальної середньої освіти та право кожного на освіту. Про неможливість будь-якої дискримінації у галузі освіти (зокрема, за медичним показником) свідчить низка законодавчих документів.
Ситуація, що склалася, коли дітям без щеплень відмовляють в прийнятті або відвідуванні дитячих садочків та шкіл — це наявна загроза порушення прав і скоєння протиправних дій стосовно дітей, притому, здорових дітей, які ніякої загрози оточенню не несуть.

Відмова від будь-якого медичного втручання є реалізацією законного права кожної людини. Це право щодо профілактичних щеплень, встановлено ст.43 «Основ законодавства про охорону здоров’я»: «Щодо пацієнта, який не досяг віку 15 років, медичне втручання здійснюється за згодою його законних представників».
Та ст.12 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб”: «Повнолітнім дієздатним громадянам профілактичні щеплення проводяться за їх згодою… Особам, які не досягли п’ятнадцятирічного віку…, щеплення проводяться за згодою їх батьків».
Стаття 5 Конвенції про захист прав і гідності людини щодо застосування біології та медицини (конвенції Ов’єдо 1997 року) також визначає, що добровільна та свідома згода на втручання може бути відкликана безперешкодно і у будь-який час.
Профілактичні щеплення є ризиковим медичним втручанням.
Ризик для здоров’я пацієнта пов’язаний з можливим настанням реакцій та ускладнень на щеплення, перелік яких встановлений в інструкціях із застосування. Так, згідно інструкції про застосування вакцини “Пріорікс” для профілактики кору, паротиту і краснухи (наказ МОЗ від 16.06.2014 №400) побічними реакціями є, серед іншого: анафілактичний шок, отити, бронхити, судоми, алергічні реакції, менінгіт, короподібний та паротитоподібний синдром (включаючи орхіт, епідеміт і паротит), тромбоцитопенія, енцефаліт, церебеліт, синдром Гієна-Барре, поперечний мієліт, периферичний неврит, васкуліт, артрит тощо.
Згідно ст.42 Основ законодавства України про охорону здоров’я, медичне втручання, пов’язане з ризиком для здоров’я пацієнта, допускається як виняток в умовах гострої потреби, коли усунення небезпеки для здоров’я пацієнта іншими методами неможливе. Ризиковані методи визнаються допустимими, якщо вони спрямовані на відвернення реальної загрози життю та здоров’ю пацієнта і застосовуються за згодою інформованого про їх можливі шкідливі наслідки пацієнта.
Причиною відмови від вакцинацій, ревакцинацій та біопроб (Манту, р.Пірке) є наявність у їхньому складі одного (у деяких випадках — декількох відразу) токсичних компонентів: солей ртуті, солей алюмінію, формальдегіду, фенолу. За результатами міжнародних досліджень ці речовини є причинами розвитку Аутизму, хвороби Альцгеймера, раку, Синдрому Раптової Дитячої Смерті. Також через використання у виробництві вакцин диплоїдних клітин тканин абортованих плодів людини.
Відмова від вакцинаціі є обміркованим та зваженим рішенням, прийнятим на підставі детального і всебічного вивчення питань, пов’язаних з вакцинацією, особистого досвіду і цілком відповідає нормам діючого законодавства, у тому числі, (окрім вже вказаних):
а) ст.19 Загальної Декларації Прав Людини (Кожна людина має право на свободу переконань);
б) ст.26 Загальної Декларації Прав Людини (про право на освіту, в тому числі дошкільну);
в) ст.2, п.1 Конвенції про права дитини (Держави-учасниці… забезпечують усі… права… без якої-небудь дискримінації, незалежно від стану здоров’я… дитини);
г) ст.1, п.1(а) Конвенції про боротьбу з дискримінацією в області освіти;
д) ст.12 Закон України „Про захист населення від інфекційних хвороб” (про щеплення за згодою після надання об’єктивної інформації).

Невиконання Вами законних вимог, щодо права моєї дитини на освіту, є порушенням Конституції України, міжнародного та національного законодавства.
Залишаю за собою право за захистом порушених прав звернутися до Уповноваженого ВРУ з прав людини для проведення перевірки та відповідного реагування в рамках Адміністративного кодексу України.

З повагою,

Підпис______________________ ПІБ_________________________________

____._________________.201___ р.

Реклама