Ответы: отказ несовершеннолетнего ребенка от ID-паспорта и УНЗР. Заявления

Метки

Ответы на вопросы, Отказ от биометрического паспорта и УНЗР ребенку, УНЗР и ЕГДР, ID-паспорт

Вопрос: Как правильно отказаться ребенку от ID-паспорта? Получили в 14 лет, так как не понимали проблемы и не знали, что можно еще получить паспорт-книжечку старого образца. До 16-ти лет ждать еще пол года. Можно сейчас отказаться от ID-карты, а потом судиться за бумажный паспорт? И как в таком случае решить вопрос со школой, ведь паспорт нужен сейчас, а не через год?

Ответ: В Вашем случае есть два варианта как поступить, — выбирайте, что Вам ближе по ситуации. Первый, как предлагаете Вы — не ждем, а отказываемся от биометрического паспорта и всех проблем, связанных с ним, (как-то номер, разрешение на обработку конфиденциальных и биометрических данных в электронных реестрах и т.д.) сейчас. А паспорт-книжечку (через суд) получим отдельно, когда ребенку исполнится 16 лет.

Второй — одновременно, одним заявлением в территориальное отделение Миграционной службы (далее — МС), отказываемся от ID-паспорта и просим выдать бумажный паспорт старого образца без средств реестра по Закону о гражданстве и Порядку о выдаче паспорта, утвержденному Постановлением ВРУ от 26.06.1992 г. № 2503-XII. Когда получим письменный отказ с МС, ищем адвоката с положительным опытом таких дел и подаем в суд. В этом случае заявление в МС лучше брать у адвоката, с которым в дальнейшем планируем идти в суд.

Если идем первым вариантом, то здесь отказ от УНЗР и от биометрического паспорта аналогичен отказу от ИНН — на наше заявление получаем письменный отказ, но на него никак не реагируем, в суд не подаем. Нам достаточно в этом случае, что сняли свое согласие на присвоение номера, которое давали раньше, подписывая их заявления, и запретили дальнейшую обработку персональных данных в электронных реестрах, в частности в ЕГДР, отозвав свое согласие на их обработку, согласно ЗУ №2297 «О защите персональных данных». Теперь, если даже они никак не отреагируют на наше заявление (номер и информацию с базы не удалят), их дальнейшая обработка будет незаконной и с юридической точки зрения, и с духовной. Так советовали и старцы: отзывайте, запрещайте, а если они все равно будут делать, как хотят, то отвечать за это будут сами.

И обязательно надо будет принести покаяние на исповеди у канонического священника, который понимает духовную проблему номеров и электронных паспортов, и ребенку, и, желательно, родителям (-лю), (кто понимает). Так как не исключено, что при сканировании лица, когда сдавали биометрию для получения паспорта, на чело был нанесен номер в виде штрих-кода (вот вам и начертание, — от слова «черта», начертить), — о такой возможности предупреждали старцы Паисий Святогорец, Фаддей Витовницкий, Христофор Тульский.

В школу надо будет сообщить, что от ID-карты отказались, потому что будете получать с 16-ти лет бумажный паспорт, а пока, чтобы учитывали по свидетельству о рождении, которое подтверждает и личность, и гражданство ребенка, согласно Закона о гражданстве (до 18 лет). Можно устно об этом сообщить, а можно подать заявление в школу. Такое заявление в школу будет в одной из ближайших публикаций.

А пока предлагаем два заявления, — если отказываемся от ID-паспорта и от номера раньше, чем судимся за паспорт-книжечку. Заявление 1 — и родители и ребенок, — так как все-таки ребенок сам получал паспорт-карточку и от своего имени писал заявление, то желательно, чтобы и это заявление на отказ было от его имени (родители только как законные представители выступают, подтверждая позицию ребенка). Заявление 2 — только от родителей (возможно до 18 лет), в случае если ребенок по какой-то причине не хочет писать заявление, а отказаться надо.

Заявление 1. Отказ от ID-паспорта и УНЗР от несовершенолетнего ребенка и родителей 

________________________________ районний
відділ Державної міграційної служби
У _________________________________ області
Адреса_____________________________________
Заявник ___________________________________

_________________________(ПІБ неповнолітн.)
його законного представника:_____________

(батько /або мати): _________________________
______________________________________________
Адреса ______________________________________
_______________________________________________

індекс ______________ телефон _______________

Заява

Я, ___________________________________________________________ (ПІБ неповнолітн.), ____ __________.20___ р. н., згідно Конституції України та чинного законодавства, відмовляюсь від паспорту громадянина України у формі пластикової картки типу ID з безконтактним електронним носiєм та повертаю його власнику цього документу — Державі. Прошу його анулювати та знищити, згідно з пунктами 110-113 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого ПКМУ №302 від 25 березня 2015 р.

Я, батько (мати) неповнолітнього, _______________________________________ (ПІБ), у розумінні ст.1 Закону України від 18.01.2001р. №2235-III «Про громадянство України» є законним представником своєї дитини до досягнення нею 18-річного віку, та повністю підтримую його (її) вимоги, викладені в цій заяві, з огляду на те, що отримання такого документа не є безальтернативним: у вітчизняному законодавстві існує система нормативно-правових актів, якими передбачена можливість оформлення й видачі паспорта громадянина України у вигляді книжечки.

Я, заявник _________________________________________________ (ПІБ неповнолітн.), категорично ВІДМОВЛЯЮСЬ від цифрового ідентифікатору особистості у вигляді унікального номеру запису в реєстрі (УНЗР), присвоєного мені при введенні інформації до електронної бази даних Єдиного державного демографічного реєстру (ЄДДР), при оформлені біометричного паспорту, згідно ЗУ № 5492-VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», та прошу його скасувати.

ПОВІДОМЛЯЮ, що будь-які цифрові ідентифікатори моєї особистості, що містяться у реєстрах та/або автоматизованих інформаційних системах, розміщені там без моєї згоди, підлягають знищенню як недостовірна інформація.

ЗАЯВЛЯЮ, що я не надаю згоди на обробку моїх персональних даних на підставі ст. 8 Закону України № 2297-V1 від 01.06.2010 р. «Про захист персональних даних».

Вiдповiдно до Конституції України: «Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії» (ст.8); «Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди» (ст.32); «Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод» (ст.22).

Згідно ч. 2 ст. 6, ч. 2 ст. 19 Конституції України органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

ЗУ № 5492-VI суперечить статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., та статтям 6, 8, 19, 22, 32, 64, 68 Конституції України, і тому він не підлягає застосуванню.

Право громадян, які відмовилися від обробки персональних даних, на альтернативну форму обліку (за ПІБ, без присвоєння будь-яких ідентифікаційних номерів, без внесення до електронних реєстрів), підтверджене найвищим судовим органом Держави – Великою Палатою Верховного Суду (ВП ВС) – у Рішенні від 19 вересня 2018 р. по типовій справі №806/3265/17, в якому, зокрема, йдеться: «Велика Палата Верховного Суду вважає за доцільне відмітити, що реалізація державних функцій повинна здійснюватися без примусу людини до дачі згоди на обробку персональних даних, їх обробка повинна здійснюватися, як і раніше, в межах і на підставі тих законів і нормативно-правових актів України, на підставі яких виникають правовідносини між громадянином і державою. Згадані технології не мають бути безальтернативними і примусовими.

Особи, які відмовилися від обробки їх персональних даних, повинні мати альтернативу  — використання традиційних методів ідентифікації особи».

І далі судді ВП ВС зазначають: «Відмова особи через свої релігійні переконання від присвоєння йому цифрового ідентифікатора особистості у вигляді унікального номера запису в реєстрі, від зняття біометричної інформації щодо себе та її подальшого зберігання, використання, обробки, в Єдиному державному демографічному реєстрі є правомірною позицією і за своєю правовою суттю є реалізацією права на повагу до приватного життя суб’єкта персональних даних.

Велика Палата Верховного Суду зазначає, що в даному випадку відсутня будь-яка загроза національній безпеці, економічному добробуту або прав людини, а тому збір, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації, про особу без її згоди є втручанням держави в його особисте і сімейне життя».

16 листопада 2018 року відбулося пленарне засідання Верховного Суду, на якому розглядалось прийняте ВП ВС Рішення від 19.09.2018р. На Пленумі Голова Верховного Суду Валентина Данішевська роз’яснила, що Закон про ЄДДР розповсюджується лише на особу яка надала згоду на обробку своїх персональних даних, на ті випадки, коли особа відмовляється надавати згоду на обробку своїх персональних даних, і проти внесення їх до реєстрів, закон не розповсюджується, вимагати згоду на обробку персональних даних протиправно».

Згідно ч. 5 ст. 13 ЗУ від 02.06.2016 р. № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права».

Враховуючи зазначене,

ЗАЯВЛЯЮ що, згідно п.п. 5, 6, 11, 13 ч.2 ст.8 ЗУ № 2297-VI НЕ ДАЮ ЗГОДУ на подальшу обробку персональних даних в ЄДДР, та наполягаю на вилученні всіх моїх даних з цього реєстру.

ПРОШУ скасувати унікальний номер запису в реєстрі (УНЗР) № ______________.

Даний номер наполягаю вважати не дійсним, з подальшим вилученням з ЄДДР та з усіх можливих реєстрів.

Вимагаю знищити усі мої біометричні дані: фото, відбитки пальців та електронний підпис.

ЗАБОРОНЯЮ ____________________ районному відділу Міграційної служби та її наступним правонабувачам накопичувати, зберігати, використовувати, розповсюджувати та передавати іншим особам мої персональні дані з моменту отримання цього листа і надалі.

Внесення будь-яких персональних даних до реєстрів без моєї згоди та при наявності письмової заборони, згідно діючого законодавства є протиправним.

ДОДАТОК: оригінал ID-паспорту серія _______ номер_______________.

____.____________. 202 ___ р.

Заявник: _____________ _________________________ ПІБ неповнолітнього

Законний представник:

__________________ __________________________ ПІБ батька/або матері

Заявление 2. Отказ от ID-паспорта и УНЗР за ребенка от родителей

__________________________________ районний
відділ Державної міграційної служби
У _______________________________________ області
Адреса__________________________________________
Заявник (батько /або мати): ___________________
________________________________________________
Адреса _________________________________________
_________________________________________________

ЗАЯВА

Керуючись Сiмейним кодексом України, згiдно якого, «якщо дитина не може самостiйно здiйснювати свої права, цi права здiйснюють батьки» (ст.14) звертаюсь в iнтересах моєї неповнолiтньої дитини ______________________________________________ (ПІБ дитини) 20___ року народження з наступним.

Згідно Конституції України та чинного внутрішнього та міжнародного законодавства, відмовляюсь від отриманого на ім’я моєї неповнолітньої дитини біометричного паспорту з безконтактним електронним носiєм у вигляді ID-картки, та повертаю його власнику цього документу — Державі. Прошу його анулювати та знищити, згідно з пунктами 110-113 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого ПКМУ №302 від 25 березня 2015 р.

Також прошу скасувати унікальний номер запису в реєстрі (УНЗР), присвоєний моїй дитині, при введенні інформації про неї до електронної бази даних ЄДДР, при оформлені біометричного паспорту, згідно ЗУ № 5492-VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (далі – ЗУ №5492-VI).

Оформлення документів згідно ЗУ №5492-VI означає входження в електронний реєстр, що порушує право на приватність, яке гарантується ст. 32 Конституції України та ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Вiдповiдно до Конституції України: «Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії» (ст.8); «Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди» (ст.32); «Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод» (ст.22).

Згідно ч. 2 ст. 6, ч. 2 ст. 19 Конституції України органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

ЗУ № 5492-VI суперечить статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., та статтям 6, 8, 19, 22, 32, 64, 68 Конституції України, і тому він не підлягає застосуванню.

Згідно ч.6 ст.6 ЗУ № 2297-VI від 01.06.2010 «Про захист персональних даних» (далі – ЗУ № 2297-VI): «Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини».

Право на альтернативну форму обліку за ПІБ, без присвоєння будь-яких ідентифікаційних номерів, підтверджене найвищим судовим органом держави – Великою Палатою Верховного Суду (далі — ВП ВС) – у Постанові від 19 вересня 2018 р. по типовій справі №806/3265/17.

З Рішення ВП ВС від 19.09.2018: «Велика Палата Верховного Суду вважає за доцільне відмітити, що реалізація державних функцій повинна здійснюватися без примусу людини до дачі згоди на обробку персональних даних, їх обробка повинна здійснюватися, як і раніше, в межах і на підставі тих законів і нормативно-правових актів України, на підставі яких виникають правовідносини між громадянином і державою. Згадані технології не мають бути безальтернативними і примусовими.

Особи, які відмовилися від обробки їх персональних даних, повинні мати альтернативу  — використання традиційних методів ідентифікації особи».

І далі судді ВП ВС зазначають: «Відмова особи через свої релігійні переконання від присвоєння йому цифрового ідентифікатора особистості у вигляді унікального номера запису в реєстрі, від зняття біометричної інформації щодо себе та її подальшого зберігання, використання, обробки, в Єдиному державному демографічному реєстрі є правомірною позицією і за своєю правовою суттю є реалізацією права на повагу до приватного життя суб’єкта персональних даних.

Велика Палата Верховного Суду зазначає, що в даному випадку відсутня будь-яка загроза національній безпеці, економічному добробуту або прав людини, а тому збір, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації, про особу без її згоди є втручанням держави в його особисте і сімейне життя».

16 листопада 2018 року відбулося пленарне засідання Верховного Суду, на якому розглядалось прийняте ВП ВС Рішення від 19.09.2018р. На Пленумі Голова Верховного Суду Валентина Данішевська роз’яснила, що Закон про ЄДДР розповсюджується лише на особу яка надала згоду на обробку своїх персональних даних, на ті випадки, коли особа відмовляється надавати згоду на обробку своїх персональних даних, і проти внесення їх до реєстрів, закон не розповсюджується, вимагати згоду на обробку персональних даних протиправно».

Згідно ч. 5 ст. 13 ЗУ від 02.06.2016 р. № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права».

Враховуючи зазначене, від імені моєї неповнолітньої дитини відмовляюсь від біометричного паспорту в вигляді ID-картки (серія _______, номер ____________), який повертаю в орган Державної міграційної служби України, який видав цей паспорт на її ім’я.

Користуючись п.п. 5, 6, 11, 13 ч.2 ст.8 ЗУ № 2297-VI, ЗАЯВЛЯЮ, що не даю згоду на подальшу обробку персональних даних моєї дитини, та наполягаю на вилученні її персональних даних з Єдиного державного демографічного реєстру. Вимагаю видалити дані моєї неповнолітньої дитини, як недостовірну інформацію про неї.

Прошу скасувати унікальний номер запису в реєстрі (УНЗР) № ______________. Даний номер наполягаю вважати не дійсним, з подальшим вилученням з ЄДДР та з усіх можливих реєстрів.

Вимагаю знищити усі біометричні дані моєї дитини: фото, відбитки пальців та електронний підпис.

ЗАБОРОНЯЮ _______________________ районному відділу Міграційної служби та її наступним правонабувачам накопичувати, зберігати, використовувати, розповсюджувати та передавати іншим особам персональні дані моєї дитини, з моменту отримання цього листа і надалі.

Внесення будь-яких персональних даних до реєстрів без моєї згоди та при наявності письмової заборони, згідно діючого законодавства є протиправним.

ДОДАТОК: оригінал ID-паспорту серія _______ номер_______________.

З повагою,

Підпис _______________ ПІБ__________________________________ (Батько/або мати)

«____» ______________202___ р.