Метки

, , ,

Студенты Образование стипендияВопрос: Увидела заявление на отказ регистрироваться в эл. кабинет для поступающих в ВУЗ. Мы, к сожалению, уже зарегистрировались, для техникума. Теперь уже нет возможности изменить ситуацию? Писать отказ уже нЕкому? Или заяву можно/нужно отправлять теперь на отзыв согласия? Но тогда КОМУ отправлять? На день бы раньше мне эту Вашу заяву, я бы знала, что мне делать. А так было чувство, что не правильно мы делаем, что регистрируемся, а что делать — не знала.

Как можно (и можно ли?) отозвать регистрацию назад и поехать с документами в бум. виде?..

А это заявление «на отзыв», оно кому должно быть адресовано — директору колледжа? Меня весь год мучает вопрос, что год назад старшая дочь поступала в ВУЗ и тоже ведь регистрировалась. Потом я ж ездила, подавала им заяву, что запрещаю передавать перс. данные, не передавать в Дию и ЕГДР, они мне сначала сказали на словах «ок», а когда я потребовала ответ письменный, то, оказалось, что не все «ок», и ответили мне в их заяве, что если я отзову свои данные, то они не смогут выдать мне документ об образовании, а на словах сказали, что дочь просто отчислят, т.к. ее не будет в системе и они не смогут ее учитывать. У меня этот вопрос, как заноза сидит в голове. Получается с их ответа, что мы ж САМИ на все согласились, и теперь они могут делать все, что угодно или ребенок учиться не будет. Просто я так понимаю, что отзыв об удалении данных (или запрет на обработку ПД) нужно делать не на ВУЗ, а на ЕДБО. Это ж туда все уходит изначально?

Ответ: Делать заявление об отзыве согласия на опд надо на ВУЗ, — туда, куда давали согласие, а они уже передают своим вышестоящим, и владельцам реестров.

Право на отзыв согласия мы имеем по закону, и пусть Вас не смущает их реакция, слова и т.д., это ваша борьба, исповедничество, можно сказать, о чем они понятия не имеют, насколько все серьёзно, и на каком обмане все построено. Поэтому подавайте заявление, в котором 1) отзываем согласие на опд, данное раннее при подаче документов в ВУЗ, приводим разъяснение по этому поводу Уполномоченной (письмо по опд в системе образования, и п. 10 Разъяснений об отзыве согласия), и напоминаем, что для законной обработки персональных данных в системе образования дополнительного согласия не надо, а то, что не по закону вводится, а как эксперимент, на это мы согласия не даем. И просим в конце принять документы в бумажном виде, (без регистрации в электронном кабинете), пользуясь нормами Порядка 276 о поступлении в 2023 году, (абз. 3 ст. 3 разд. 6).

Заявление на отзыв согласия на опд при поступлении в ВУЗ (эл. кабинет)

_____________________________________________
(Керівнику навчального закладу)
_____________________________________________
_____________________________________________
(адреса)
Від вступника _________________________________
_________________________________(ПІБ повністю)
_____________________________________________
_____________________________________________
(адреса)

ЗАЯВА

Відклик наданної раніше згоди на обробку персональних даних

Керуючись Конституцією України, нормами Міжнародної Конвенції 108 «Про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних», ратифікованою Україною 06.07.2010, чинним законодавством України, щодо згоди на обробку персональних даних,

ЗАЯВЛЯЮ:

Відповідно до ст. 8 Закону України від 01.06.2010 № 2297-VI «Про захист персональних даних», відкликаю згоду на обробку моїх персональних даних (п. 11 ч. 2), надану під час прийому документів для вступу до закладу вищої освіти ________________________________________, та пред’являю вмотивовану вимогу із запереченням проти їх обробки (п. 5 ч. 2).

Згідно п. 10 Роз’яснення до Типового порядку обробки персональних даних Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 08.01.2014 року (далі – Роз’яснення): «Особа може в будь-який момент відкликати згоду на обробку своїх персональних даних. В такому випадку володілець повинен припинити обробку, тобто знищити або видалити персональні дані особи, яка відкликала свою згоду».

У п. 5 Роз’яснення Уповноважений ВРУ з прав людини зазначає, що згода на обробку персональних даних має бути свідомим рішенням особи, яке вона приймає добровільно, без примусу і погроз.

Відповідно до п. 15 Роз’яснення Уповноважений ВРУ з прав людини роз’яснює, що не можна обумовлювати реалізацію законодавчо встановлених прав наданням особою згоди на обробку її персональних даних.

Стосовно обробки персональних даних саме в сфері освіти, повідомляю, що згідно листа Уповноваженого ВРУ з прав людини від 27.07.2017 №2 8-А 294055.17-1 04-131: «На сьогоднішній день ні Конституція України, ні закони України в сфері освіти не містять норм, які б передбачали необхідність отримання згоди особи на обробку персональних даних в якості передумови надання освітніх послуг або видачі документів про освіту. Вимог такого змісту не містить і Закон України «Про захист персональних даних».

Згода суб’єкта персональних даних є лише однією з підстав для обробки. Так, п. 2 ч. 1 ст. 11 Закону передбачено, що дозвіл на обробку персональних даних, наданий власнику персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень, є самостійною підставою для обробки персональних даних і не потребує отримання окремої формальної згоди від суб’єкта персональних даних на здійснення такої обробки.

Обробка персональних даних фізичної особи в процесі реалізації його права на освіту здійснюється на підставі дозволу, наданого власнику персональних даних відповідно до Конституції України, законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про вищу освіту», та в порядку, встановленому законодавством».

Відповідно до ст. 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Рішенням Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року № 2-рп/2012 надано офіційне тлумачення положення ч. 2 ст. 32 Конституції України, зокрема, зазначено, що збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя. Таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про захист персональних даних», не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Згідно із ч. 2 ст. 11 Закону України «Про інформацію», не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров’я, а також адреса, дата і місце народження.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України «Про інформацію», конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018р. у зразковій справі № 806/3265/17 (Пз/9901/2/18) зазначено, що «реалізація державних функцій має здійснюватися без примушення людини до надання згоди на обробку персональних даних, їх обробка повинна здійснюватися, як і раніше, в межах і на підставі тих законів і нормативно-правових актів України, на підставі яких виникають правовідносини між громадянином та державою. При цьому, згадані технології не повинні бути безальтернативними і примусовими».

Отже, обробка персональних даних має здійснюватися виключно на законних підставах.

Згідно ч. 1 ст. 19 Конституції: «Ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством».

Право на освіту є прямою нормою Конституції, безумовним, невід’ємним правом, згідно зі ст. 53 Конституції України.

Згідно зі ст. 8 Конституції в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Згідно зі ст. 22 Конституції: «Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод».

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції: «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».

Згідно з п. 1 ст. 92 Конституції: «Виключно законами України визначаються права і свободи людини».

Згідно зі ст. 60 Конституції: «Ніхто не зобов’язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази. За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність».

Із наведених норм вбачається, що акти і норми, які суперечать Конституції, заборонено видавати та виконувати. При чому відповідальність настає як за видання, так і за виконання незаконного розпорядження.

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 04.03.2004 № 5-рп /2004: «Доступність освіти як конституційна гарантія реалізації права на освіту… означає, що нікому не може бути відмовлено в праві на освіту, і держава має створити можливості для реалізації цього права».

Згідно п. 9 ст. 3 Закону України «Про освіту» — право на освіту не може бути обмежене навіть законом.

На підставі вищевикладеного, користуючись правом суб’єкта персональних даних на відкликання своєї згоди на обробку персональних даних, наданим Законом України «Про захист персональних даних», з огляду на фундаментальний принцип добровільності такої згоди,

ВІДКЛИКАЮ свій підпис в частині надання мною згоди на обробку персональних даних.

ЗАБОРОНЯЮ подальше збирання, реєстрацію, накопичення, зберігання, адаптування, зміну, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізацію, передачу) моїх персональних даних, без моєї згоди і мого добровільного волевиявлення, висловленого виключно у письмовій формі.

Отже з моменту отримання цієї заяви і надалі у вас відсутні законні підстави для обробки моїх персональних даних в межах електронного реєстру.

На підставі вищезазначеного ПРОШУ:

1. Знищити мої персональні дані, які на момент отримання вами даної заяви, знаходяться в електронному реєстрі, на виконання вимог і положень Закону України № 2297 «Про захист персональних даних» (п. 1 ч. 2 ст. 15).

2. Згідно з абз. 3 п. 3 розд. VI Порядку 276 – надаю документи на вступ у паперовій формі (у зв’язку з неможливістю зареєструвати особистий електронний кабінет абітурієнта з перерахованих вище обставин)».

З повагою,

Вступник: ______________ (підпис) _______________________________ (ПІБ)

«___» ____________ 202___р.

Людмила Ч.

09.07.2023